Fulmine (1932)

Надалі «Фульміне» діяв на північно-африканських комунікаціях.

8-12 березня він разом з есмінцями «Турбіне» і «Балено» супроводжував конвой у складі суден «Арктурус», «Ріальто» і «Вахтфельс» з Неаполя в Триполі[7][8]. На зворотному шляху «Фульміне» і «Лампо» супроводжували «Арктурус» і «Вахтфель» до Неаполя.

30 квітня «Фульміне», разом з крейсерами «Трієсте», «Больцано», «Еудженіо ді Савойя», есмінців «Аскарі» і «Карабіньєре» був у дальньому супроводі конвою транспортів «Бірманія», «Рейхенфельс», «Ріальто» і «Кібфельс», який перевозив майно і боєприпаси для Корпусу «Африка». Під час переходу кораблі супроводу відбили атаку британського підводного човна[9][8].

5-7 травня «Фульміне» разом з есмінцем «Еуро» та 5 міноносцями супроводжував конвой транспортів «Марбург», «Кібфельс», «Рейхенфельс», «Ріальто» і «Марко Поло» в Триполі.

16 травня «Фульміне» разом з «Турбіне», «Еуро», «Фольгоре» і «Страле» супроводжував конвой суден «Пройссен», «Спарта», «Каро Орсо», «Мотіа», «Кастельверда» та танкери «Пануко» і «Суперга». Під час переходу конвой двічі був атакований британськими підводними човнами[10]. Цього ж місяця есмінець супроводжував транспорти «Босфоро», «Баїнсіццв», «Дуїсбург» і танкер «Пануко»[8].

21 липня «Фульміне» разом з «Фольгоре», «Саетта» і «Еуро» супроводжував конвой транспортів «Маддалена Одеро», «Ніколо Одеро», «Каффаро» і «Пройссен» з Неаполя в Триполі, до якого долучився танкер «Брарена». 22 липня поблизу Пантеллерії конвой був атакований британськими торпедоносцями «Фейрі Сордфіш». Внаслідок атаки були потоплені транспорт «Пройссен» і танкер «Брарена»[11][8].

13 серпня «Фульміне» разом з есмінцями «Уголіно Вівальді», «Ланцеротто Малочелло», «Страле» і «Фольгоре» та міноносцем «Орса» супроводжував конвой транспортів «Андреа Грітті», «Ріальто», «Веттор Пізані», «Франческо Барбаро» і «Себастьяно Веньєр» в Триполі. Незважаючи на аьаки британських підводних човнів та авіації, конвой благополучно дістався до Триполі[12].

12 вересня «Фульміне» брав участь в операції з порятунку вцілілих членів екіпаєів транспортів «Каффаро» і «Ніколо Одеро», потоплених британською авіацією[8].

24 вересня «Фульміне» разом з «Лампо», «Альфредо Оріані» і «Страле» супроводжував конвой транспортів «Амстердам», «Кастельверде» і «Перла».

16-19 жовтня «Фульміне» разом з «Альфредо Оріані», «Вінченцо Джоберті», «Фольгоре», «Антоніотто Узодімаре», «Ніколозо да Рекко», «Себеніко» та декількох міноносців супроводжував з Неаполя в Триполі конвой транспортів «Беппе», «Марін Самудо», «Пробітас», «Паоліна» і «Катеріна». Під час переходу транспорти «Беппе» і «Катеріна» були торпедовані британським підводним чосном «Урсула». «Беппе» вдалось відбуксирувати в Триполі, а «Катеріна» затонула за 60 миль від Триполі[8][13].

Пройшовши у жовтні ремонт та модернізацію, 7 листопада 1941 року «Фульміне» вирушив у свій останній похід. Він разом з есмінцями «Маестрале», «Грекале», «Лібеччо», «Еуро» і «Альфредо Оріані» був у складі ескорту конвою транспортів «Дуїсбург», «Сан Марко», «Саджітта», «Марія», «Ріна Коррадо», а також танкерів «Конте ді Місурата» і «Мінатітлан». Конвой мав доставити в Північну Африку 34 473 тонни військового майна та боєприпасів, 17 281 тонн палива, а також особовий склад поповнення. У дальньому супроводі були крейсери «Тренто», «Трієсте» та 4 есмінці: «Фучільєре», «Берсальєре», «Альпіно» та «Гранатьєре».

Вночі 9 листопада конвой був атакований британським З'єднанням K у складі крейсерів «Аврора», «Пінелопі» та есмінців «Ланс» і «Лайвлі». Перші постріли прозвучали о 00:57. За 5 хвилин «Пінелопі» і «Лайвлі» зосередили свій вогонь на «Фульміне». Протягом короткого періоду часу корабель отримав багато влучань в мостик та нижче ватерлінії і втратив хід. О 01:15 він перевернувся та затонув у точці з координатами 37°00′ пн. ш. 18°10′ сх. д..

Під час британської атаки екіпаж «Фульміне» діяв героїчно. Командир корабля капітан III рангу Маріо Мілано втратив руку, але продовжував командувати і загинув разом з кораблем. Коли есмінець отримав серйозні пошкодження, старший артилерист «Фульміне», лейтенант Джованні Гарау кинувся до останньої справної гармати, обслуга якої загинула, і сам продовжував стріляти, допоки корабель не затонув[14]. Обоє посмертно були нагороджені Золотою медаллю «За військову доблесть»[15][16]. Загалом загинув 141 член екіпажу «Фульміне»[14].

Загалом за час війни «Фульміне» здійснив 97 місій (4 у складі флоту, 14 протичовнових патрулювань, 4 обстріли ворожого узбережжя, 37 конвоїв, 7 тренувальних, 31 перехід та інші операції), пройшовши 29 518 миль[1].