Conte di Cavour

«Конте ді Кавур» (італ. Conte di Cavour) військовий корабель, головний лінійний корабель типу «Конте ді Кавур» Королівських ВМС Італії за часів Першої та Другої світових війн.

«Конте ді Кавур»
Conte di Cavour
Італійський лінкор «Конте ді Кавур»
Служба
Тип/клас Лінійний корабель типу „Конте ді Кавур“
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
На честь італійського політика та державного діяча, одного з ключових фігур Рісорджименто К. ді Кавура
Корабельня La Spezia Arsenale, Ла-Спеція
Замовлено 1910
Закладено 10 серпня 1910
Спущено на воду 10 серпня 1911
Введено в експлуатацію 1 квітня 1915
На службі 19151947
Загибель 12 листопада 1940 року затоплений під час нападу на Таранто
Статус піднятий у 1941, розібраний на брухт 27 лютого 1947
Бойовий досвід Перша світова війна
Інцидент на Корфу
Друга світова війна
Середземномор'я
Мальтійські конвої
Бій біля Калабрії
Напад на Таранто
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 23 088 тонн (стандартна)
25 086 тонн (повна)
після реконструкції:
28 800 тонн (стандартна)
29 100 тонн (повна)
Довжина 168,9 — 176,1 м
після реконструкції:
168,9 — 186,4 м
Ширина 28 м
Висота 9,4 м
після реконструкції:
10,4 м
Бронювання Пояс: 280—130 мм
Башти: 280—240 мм
Палуба: 24-40 мм
Барбети: 280—130 мм
Каземати: 110 мм
Бойова рубка: 280—180 мм
Технічні дані
Рухова установка 3 × парових турбіни Parsons
20 × парових котлів Blechynden
після реконструкції: 8
Гвинти 4 після реконструкції: 2
Потужність 31 000 к.с.
після реконструкції: 93 000 к.с.
Швидкість 21,5 вузол (41 км/год)
після реконструкції: 28 вузлів (53 км/год)
Дальність плавання 4 800 миль (7 720 км) на швидкості 10 вузлів
після реконструкції: 3 100 миль (5 000 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 1 000 офіцерів та матросів
після реконструкції: 1 236 о/с
Озброєння
Артилерія 1915:
13 × 305-мм гармат 46 калібру 305/46
18 × 120-мм гармат 50 калібру
16 × 76-мм гармат 50 калібру
6 × 76-мм гармат 40 калібру
після реконструкції:
10 × 320-мм гармат 44 калібру 320 mm Model 1934
12 × 120-мм гармат 50 калібру
8 × 100-мм гармат 47 калібру
8 × 37-мм гармат 54 калібру
12 × 20-мм гармат 65 калібру
Торпедно-мінне озброєння 3 × 450-мм торпедні апарати
після реконструкції:
немає
Зенітне озброєння 8 × 37-мм зенітних гармат 54 калібру
12 × 20-мм зенітних гармат 65 калібру

Історія створення

«Конте ді Кавур» був закладений 10 серпня 1910 на верфі компанії La Spezia Arsenale, Ла-Спеція. 1 квітня 1915 увійшов до складу Королівських ВМС Італії. Своє ім'я отримав на честь графа Кавура.

Історія служби

Перша світова війна

Під час Першої світової війни лінкор «Конте ді Кавур» разом з «Джуліо Чезаре» та «Леонардо до Вінчі» входив до складу 1-х дивізії італійського флоту, яка базувалась в Таранто.

За всю війну лінкор зробив лише 3 виходи в море загальною тривалістю 40 ходових годин, не зробивши жодного пострілу по противнику.

Міжвоєнний період

З 23 липня по 12 грудня 1919 року «Конте ді Кавур» здійснив візит у США. У серпні 1923 разом з «Джуліо Чезаре» брав участь в інтервенції на о. Корфу.

У 1924 році корабель був модернізований. На ньому встановили нову чотириопорну фок-щоглу, при цьому центральні опори попередньої щогли зберегли для використання як опори вантажних стріл. У 1925 році на кораблі була змонтована нова система управління вогнем.

На середній башті було обладнане місце для літаючого човна Macchi М.18.

12 травня 1928 року лінкор був виведений в резерв.

У 1932 році Франція заклала два нових лінкори типу «Дюнкерк». Оскільки Італія не мала змоги будувати нові лінкори, як відповідь було вирішено модернізувати наявні кораблі. Реконструкція «Конте ді Кавур» розпочалась в жовтні 1933 року в Трієсті.

На кораблі було замінено 60 % наявних конструкцій, встановлено нову артилерію. Повністю була замінена силова установка, її потужність зросла з 31 000 к.с. до 70 000 к.с., а швидкість до 28 вузлів. Водотоннажність корабля зросла з 23 00 до 26 400 т.

6 червня 1937 року модернізований «Конте ді Кавур» вступив у стрій.

Друга світова війна

Після вступу Італії у Другу світову війну 10 червня 1940 року «Конте ді Кавур» був включений до 5-ї дивізії лінкорів і базувався в Таранто.

Лінкор брав участь у битві біля Калабрії 9 липня 1940 року. 30 серпня - 1 вересня брав участь в операції Hats проти британського конвою на Мальту.

В ніч з 11 на 12 грудня під час британської атаки на Таранто в «Конте ді Кавур» був уражений торпедою, яка влучила в правий борт між баштою "2 і бойовою рубкою. В результаті влучання загинуло 17 чоловік, корабель сів на дно. Екіпаж залишив корабель.

У липні 1941 року лінкор був піднятий та відбуксований в Трієст. Під ча відновлювального ремонту планувалось збільшити кількість зенітних гармат (6 x 2 135-мм/40, 12 x 65-мм/64) та встановити РЛС. На момент капітуляції Італії ці роботи завершити не встигли, проте на корабель були встановлені гармати головного калібру (які зняли під час підйому корабля у 1941 році), а також 135-мм зенітні гармати.

10 вересня 1943 року корабель був затоплений на мілководді, щоб уникнути його захоплення німцями. Згодом він був піднятий німцями, але 15 лютого 1945 року потоплений американською авіацією.

Рештки корпусу були підняти частинами протягом 1947-1952 років і здані на злам.

Див. також

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
  • Патянин С.В., Дашьян А.В. Дредноуты Первой мировой. Уникальная энциклопедия - М.: Яуза, ЭКСМО, 2015. - 384 с. ISBN 978-5-699-78217-8 (рос.)
  • Дашьян А.В, Патянин С.В., Токарев М.Ю., Балаки С.А., Кофман В.Л. Все линкоры Второй Мировой - М.:Яуза, ЭКСМО, 2009. - 386 с. ISBN 978-5-699-51001-6 (рос.)
  • Bagnasco, Erminio; Grossman, Mark (n.d.). Regia Marina: Italian Battleships of World War Two: A Pictorial History. Missoula, Montana: Pictorial Histories Publishing. ISBN 0-933126-75-1.
  • Cernuschi, Ernesto; O'Hara, Vincent P. (2010). Taranto: The Raid and the Aftermath. У Jordan, John. Warship 2010. London: Conway. с. 77–95. ISBN 978-1-84486-110-1.
  • Giorgerini, Giorgio (1980). The Cavour & Duilio Class Battleships. У Roberts, John. Warship IV. London: Conway Maritime Press. с. 267–79. ISBN 0-85177-205-6.
  • Hore, Peter (2005). Battleships. London: Lorenz Books. ISBN 0-7548-1407-6.
  • Stille, Mark (2011). Italian Battleships of World War II. Oxford: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84908-831-2.
  • Whitley, M. J. (1998). Battleships of World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-184-X.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.