Gasteroclisus

Зовнішній вигляд

До цього роду відносяться жуки, основні ознаки яких такі[1]:

  • головотрубка, як правило, звужена до вершини, із щетинками позаду верхніх щелеп;
  • очі загострені донизу;
  • вусикові борозенки знизу зближені, але не торкаються нижніх країв очей;
  • передньоспинка блискуча, злегка звужена допереду, із вдавленням по боках і підвищенням посередині;
  • передньогруди довші за діаметр передніх тазиків;
  • передні гомілки при основі вигнуті назовні.

Спосіб життя

Відомості є лише про декілька видів. Ґрунтуючись на цьому, можна припустити, що він подібний до способу життя видів з роду Lixus. Рослинами-господарями слугують Лободові та Амарантові. Імаго живляться зеленими частинами рослин. Самиці вигризають заглиблення у стеблах та черешках і відкладають туди яйця. Личинки живляться тканинами серцевини, прогризаючи тунель. В останній період розвитку вони вигризають навколо себе камеру, де заляльковуються[2].

Географічне поширення

Ареал роду величезний — він охоплює окремі ділянки Південної Палеарктики, Неотропіки, Північну, субтропічну та тропічну Африку (включаючи Мадагаскар), субтропічну та тропічну Азію (Індія, Пакистан, Індонезія, Китай, В'єтнам, Бірма, Філіппіни), Нову Гвінею і Австралію[3] (див. нижче).

Класифікація

Один з найбільших родів у підродині Lixini. Описано приблизно 100 видів Gasteroclisus[4], але відсутність новітніх таксономічних ревізій та узагальнюючих зведень не дозволяє навести обґрунтований перелік видів. В усякому разі, у Палеарктиці мешкає 11 видів цього роду, згрупованих у два підроди[5]:

Eugasteroclisus Voss, 1958

  • Gasteroclisus kabulensis (Voss, 1961) — Афганістан
  • Gasteroclisus klapperichi Voss, 1956 — Китай

Gasteroclisus Desbrochers des Loges, 1904

  • Gasteroclisus arcurostris Petri, 1912 — Китай, Пакистан, Індія
  • Gasteroclisus augurius (Boheman, 1835) — Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Греція, Північна Африка, Сирія, Пакистан, субтропіки й тропіки Азії
  • Gasteroclisus auriculatus (C. R. Sahlberg, 1823) — Китай, Японія, Північна і Південна Корея, Індія
  • Gasteroclisus binodulus (Boheman, 1835) — Китай, субтропіки й тропіки Азії
  • Gasteroclisus denticollis (Petri, 1904) — Неотропіка, інтродукований до Сирії
  • Gasteroclisus scissifrons Petri, 1912 — Північна Індія, субтропіки й тропіки Азії
  • Gasteroclisus subdentatus (Petri, 1904) — Північна Індія, субтропіки й тропіки Азії
  • Gasteroclisus sulcirostris (Gerstaecker, 1871) — Єгипет, субтропіки й тропіки Африки
  • Gasteroclisus syriacus Petri, 1920 — Єгипет, Близький Схід

Практичне значення

У Західній Африці довгоносик Gasteroclisus rhomboidalis (Boheman, 1836) пошкоджує овочеві та кормові амаранти, хоча конкретних показників економічного збитку не наводиться[2].

Примітки
  1. Aslam N.A. On the genera of Indo-Pakistan Cleoninae and Hylobiinae (Coleoptera: Curculionidae) // Bulletin of the British Museum (Natural History), Entomology, 1950. — 13. — Р. 47-66
  2. Banjo, A.D. Bio-Ecology and Life-History of Gasteroclisus rhomboidalis Boh. (Coleoptera: Curculionidae) a Pest of Amaranthus cruentus (L.) Sauer // Journal of Entomology, 2007. — 4(4). — P. 308–316
  3. Alonso-Zarazaga, М. A. and C.H.C. Lyal . A World Catalogue of Families and Genera of Curculionoidea (Insecta: Coleoptera) (Excepting Scolytidae and Platypodidae). Barcelona: Entomopraxis,1999. — Р. 189
  4. Gültekin, Levent. Allolarinus , a new genus and species of Lixini (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae) from Congo // Annales de la Société entomologique de France (n.s.), 2012. — 48 (1-2). — P. 57-65>
  5. Gültekin L. & Fremuth J. : Lixini, p. 457. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.