Gymnocalycium calochlorum

Gymnocalycium calochlorum (укр. Гімнокаліціум красивозелений, Гімнокаліціум калохлорум)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).

?
Gymnocalycium calochlorum
Гімнокаліціум красивозелений

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Гімнокаліціум (Gymnocalycium)
Підрід: Gymnocalycium[1]
Вид: Гімнокаліціум красивозелений
Біноміальна назва
Gymnocalycium calochlorum
(Boed.)Y.Itô, 1952
Синоніми
Echinocactus calochlorus Boed., 1932
Echinocactus prolifer Backeb., 1932
Gymnocalycium proliferum var. calochlorum (Boed., 1932) Backeb., 1935
Gymnocalycium proliferum (Backeb.) Backeb., 1936
Посилання
Вікісховище: Gymnocalycium calochlorum
Віківиди: Gymnocalycium calochlorum
EOL: 5190559
IPNI: 115367-2
ITIS: 907959
МСОП: 121513072
NCBI: 992888
The Plant List: kew-2835563

Історія
Квітка Gymnocalycium calochlorum

Вид вперше описаний німецьким ботаніком Фрідріхом Бедекером (нім. Friedrich Bödeker, 1867—1937) у 1932 році у виданні нім. «Monatsschrift der Deutschen Kakteen-Gesellschaft»[3] під назвою Echinocactus calochlorus. У 1952 році японський ботанік Іто Йоширо (яп. 伊藤芳夫; 1907—1992) відніс цей вид до роду гімнокаліціум[4].

Етимологія

Видова назва походить від грецьких слів kalos — «красивий» і chloros — зелений і стосується красивого, блискучого зеленого кольору епідерміса[5].

Ареал і екологія

Gymnocalycium calochlorum є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований, у провінції Кордова. Рослини зростають на висоті від 800 до 1500 метрів над рівнем моря у високогірних луках та чакових лісах. Часто цей вид можна знайти зануреним у розсипи гранітного щебеню, де його важко помітити, якщо він в цей час не цвіте чи не плодоносить.

Морфологічний опис
Орган Опис
Рослиниформують великі групи-подушки.
Коріння
Стеблонизьке, кулясте, сіро-зелене до синьо-зеленого, до 4 см заввишки і 6 см в діаметрі.
Епідерміс
Ребраблизько 11, горбкуваті.
Ареоли
Аксили
колючкиблизько 9, вигнуті до стебла, тонкі, гнучкі, білі або рожево-коричневі, до 1 см завдовжки.
Квітисвітло-рожеві, широко не відкриваються, близько 6 см завдовжки.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плодиподовжено-яйцеподібні, сині до синьо-зелених.
Насіння

Споріднені види

Gymnocalycium calochlorum близький до Gymnocalycium capillaense, що теж зротає в горах Кордови. Вище в горах більш сильні форми Gymnocalycium capillaense змінюються дрібнішими Gymnocalycium calochlorum з м'якими колючками і горбкуватими ребрами.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Gymnocalycium calochlorum входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Хоча діапазон виду не особливо широкий, він рясний і великих загроз для нього немає.

Не зустрічається в жодній з природоохоронних територій.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[6]

Використання

Вид використовується як декоративний, вирощується колекціонерами кактусів.

Примітки
  1. Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)
  2. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  3. Monatsschrift der Deutschen Kakteen-Gesellschaft, E. V., Sitz Berlin 4: 260. 1932.
  4. Cacti: a Gardener's Handbook for Their Identification and Cultivation (ed. 2) 1952: 90. 1952.
  5. Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 38. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
  6. Gymnocalycium calochlorum. CITES.[недоступне посилання] (англ.)

Література
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
  • Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
  • John Pilbeam. Gymnocalycium. A Collector's Guide. — A.A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD, 1995. — 191 с. — ISBN 9789054101925. (англ.)
  • Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 776 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
  • Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
  • Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.