HD144334
HD144334 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,9.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Скорпіона й розташована на відстані близько 486,8 світлових років від Сонця.[2]
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | Скорпіон |
Пряме піднесення | 16г 6х 6,38с |
Схилення | -23° 36′ 22,7″ |
Видима величина (V) | 5,90[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B8 |
показник кольору U−B | -0,56 |
яскравість B | 5,803±0,004[2] |
показник кольору B−V | -0,071±0,005[2] |
яскравість V | 5,886±0,004[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,01 |
індекс m1 | 0,10 |
індекс c1 | 0,35 |
індекс Hβ | 2,71[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 5,860[2] |
Мінімальна яскравість | 5,900[2] |
Період фотометричної змінності зорі |
1,49[2] доби |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -10,98± 0,84[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 6,70 ± 0,86[2] мас |
Відстань | 486,80 світлових років 149,25 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=55[3]км/сек |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD144334 |
Фізичні характеристики
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,49 доби в межах від Hmin= 5,90 до Hmax= 5,86.[2]
Пекулярний хімічний склад
HD144334 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 783,2± 257,7 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- Abt H.A., Levato H., Grosso M. Rotational velocities of B stars 2002, Astrophys. J., 573, 359-365
- Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.