HD213871

HD213871 хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 7,4.[1] Вона розташована на відстані близько 811,3 світлових років від Сонця.[2]

HD213871
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 22г 33х 37,59с
Схилення +46° 33 55,0
Видима величина (V) 7,38[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,30
яскравість B 7,336±0,005[2]
показник кольору B−V -0,030±0,004[2]
яскравість V 7,378±0,006[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 7,330[2]
Мінімальна яскравість 7,400[2]
Період фотометричної
змінності зорі
1,95[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 13,59± 0,51[2] мас/рік

за схиленням: -5,46± 0,60[2] мас/рік

Паралакс (π) 4,02 ± 0,80[2] мас
Відстань 811,33 світлових років
248,76 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
HD 213871,

HIP 111360, BD+45 3983,

GSC 3620-1989
Посилання
SIMBADдані для HD213871

Фізичні характеристики

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,95 доби в межах від Hmin= 7,40 до Hmax= 7,33.[2]


Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера HD213871 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 112,0± 807,0 Гаус.[3]

Див. також

Джерела

  1. Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.