HD36629

HD36629 хімічно пекулярна зоря спектрального класу B3, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 7,7.[1] Вона розташована на відстані близько 4868,0 світлових років від Сонця.[2]

HD36629
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 5г 32х 57,08с
Схилення - 4° 33 59,3
Видима величина (V) 7,65[1]
Характеристики
Спектральний клас B3
показник кольору U−B -0,66
яскравість B 7,630±0,008[2]
показник кольору B−V -0,006±0,013[2]
яскравість V 7,638±0,012[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,07
індекс m1 0,07
індекс c1 0,15
індекс Hβ 2,66[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 7,640[2]
Мінімальна яскравість 7,670[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +21,2 ± 3,1[3] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 3,01± 0,82[2] мас/рік

за схиленням: -1,69± 0,53[2] мас/рік

Паралакс (π) 0,67 ± 1,00[2] мас
Відстань 4868,01 світлових років
1492,54 парсек
Подробиці
Маса M
Ефективна температура 22300[4]  K
lg g 4,35[4]
Металічність [Fe/H] 0,08[4]
Обертання Vsin(i)=5[5]км/сек
Інші позначення
HD 36629, HIP 26000, BD-4 1164
Посилання
SIMBADдані для HD36629

Пекулярний хімічний вміст

HD36629 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 919,9± 665,2 Гаус.[6]

Див. також

Джерела

  1. Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Goncharov G.A. Pulkovo compilation of radial velocities for 35495 stars in a common system 2006 Astron. Lett., 32, 759-771
  4. Cunha K., Lambert D.L. Chemical evolution of the Orion association. II. The carbon, nitrogen, oxygen, silicon and iron abundances of main-sequence B stars. 1994, Astrophys. J., 426, 170-191
  5. Uesugi A., Fukuda I. Catalogue of rotational velocities of the stars 1970, Contr. Astroph. Kwasan Obs. Univ. Kyoto, 189, 0
  6. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.