HD 139139

HD 139139 (також відома як EPIC 249706694), ймовірно, є частиною зв'язаної подвійної системи зір головної послідовності приблизно за 350 св. р. (110 пк) від Землі в сузір'ї Терезів. HD 139139 — це зоря головної послідовності класу G, трохи більша і світніша, ніж Сонце, і майже однакової температури. Вона має видиму зоряну величину +9,8. Зоря-супутник вважається червоним карликом класу K5-7 на відстані 3 кутових секунд від HD 139139; вона приблизно на три зоряних величини тьмяніша і має температуру між 4100 і 4300 К. Обидві зорі мають схожий власний рух, тобто вони можуть утворювати гравітаційно пов'язану бінарну пару.

HD 139139

Зорі довкола HD 139139
(північ вгорі, поря зору приблизно 20 в ширину)
Дані спостереження
Епоха
Сузір’я Терези [1]
Пряме піднесення 15г 37х 06.215с[2][3]
Схилення -19° 08 33.09[2][3]
Видима зоряна величина (V) 9.84[4]
Характеристики
Спектральний клас G3/5V[5]
Показник кольору (B−V)
Показник кольору (U−B)
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 16.36[6] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −67.594[6] мас/р
Схил.: −92.516[6] мас/р
Паралакс (π) 9.2966 ± 0.0472 мас[6]
Відстань 351 ± 2 св. р.
(107.6 ± 0.5 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
Фізичні характеристики
Радіус1.14[6] R
Ефективна температура5,766[6] K
Обертання14.5 день[7]
Інші позначення
2MASS J15370623-1908329, BD-18°4107
Посилання
SIMBADдані для HD+139139

HD 139139 демонструє зменшення світності, подібні до тих, що спричинені транзитом землеподібних планет.[7] Космічний телескоп Кеплер спостерігав 28 зменшень яскравості протягом 87 днів (з 23 серпня по 20 листопада 2017 року)[8][9], однак дивним є те, що не було виявлено періодичності таких зменшень яскравості, яку можна було б очікувати, якби вони були спричинень транзитом планет по диску зорі.[10][11][12]

Невідомо, яка з двох зір породжує події зменшення яскравості.[7] Потенційні пояснення, які були досліджені, включають[13][14]:

  • планети, що здійснюють транзит по бінарній зорі,
  • планети, що порушують орбіти одна від одної, створюючи великі коливання часу транзиту,
  • планета, що розпадається,
  • великі астероїди, що виробляють пил,
  • і недовговічні сонячні плями.

За словами Ендрю Вандербурга, одного з науковців оригінальних досліджень, «В астрономії ми маємо довгу історію, коли щось не розуміємо, думаємо, що це прибульці, а згодом з'ясовуємо, що це щось інше… Шанси досить хороші, що ця зоря буде ще одним з таких випадків.»[12][15]

Історія

Дві незалежні групи візуальних оглядачів (дослідники-аматори), які працюють у співпраці з професійними астрономами, позначили HD 139139 як незвичну. «Деякі з цих патернів є занадто складними для того, щоб їх могли виявити комп'ютери; дослідники-аматори також прочісують каталог Кеплера, використовуючи силу людського мозку для виявлення дивних сигналів. Навесні 2018 року деякі з цих непрофесійних астрономів зв'язалися з Вандербургом і запропонували йому перевірити HD 139139, зорю, схожу на Сонце, на відстані приблизно 350 світлових років».[7][10]

За словами Ендрю Вандербурга, HD 139139 — це одна із 0,5 % зір на небі, з яких можна побачити транзит Землі по диску Сонця. «Параметр впливу транзиту був би близьким до 0,9, тому звідти нас було б ледве видно — тривалість транзиту становила б лише близько 40 % тривалості, яку ми очікували для ідеального транзиту».[16]

Дивитися також

Список літератури

  1. Staff (2 серпня 2008). Finding the constellation which contains given sky coordinates. DJM.cc. Процитовано 8 червня 2019.
  2. Staff (2019). Basic data: HD 139139 -- High proper-motion Star. SIMBAD. Процитовано 7 липня 2019.
  3. Space Telescope Science Institute (STScI) (2019). K2 Search Results - EPIC 249706694. Space Telescope Science Institute. Процитовано 5 липня 2019.
  4. Høg, E.; Fabricius, C.; Makarov, V. V.; Urban, S.; Corbin, T.; Wycoff, G.; Bastian, U.; Schwekendiek, P. та ін. (2000). The Tycho-2 catalogue of the 2.5 million brightest stars. Astronomy and Astrophysics 355: L27. Bibcode:2000A&A...355L..27H.
  5. Houk, N.; Smith-Moore, M. (1988). Michigan Catalogue of Two-dimensional Spectral Types for the HD Stars. Volume 4, Declinations -26°.0 to -12°.0. Bibcode:1988mcts.book.....H.
  6. Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties) 616. A1. Bibcode:2018A&A...616A...1G. arXiv:1804.09365. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
  7. Rappaport, S.; Vanderburg, A.; Kristiansen, M. H.; Omohundro, M. R.; Schwengeler, H. M.; Terentev, I. A.; Dai, F.; Masuda, K.; Jacobs, T. L.; Lacourse, D.; Latham, D. W.; Bieryla, A.; Hedges, C. L.; Dittmann, J.; Barentsen, G.; Cochran, W.; Endl, M.; Jenkins, J. M.; Mann, A. (2019). The Random Transiter – EPIC 249706694/HD 139139. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. arXiv:1906.11268. doi:10.1093/mnras/stz1772.
  8. Starr, Michelle (2 липня 2019). Astronomers Found a Star That Dims So Erratically, They Have No Explanation For It. ScienceAlert.com. Процитовано 4 липня 2019.
  9. Yirka, Bob (3 липня 2019). Binary stars with unexplainable dimming pattern. Phys.org. Процитовано 4 липня 2019.
  10. Mann, Adam. Astronomers Don't Know What to Make of This Incredibly Bizarre Star. Scientific American. Процитовано 3 липня 2019.
  11. Mandelbaum, Ryan F. Freaky Star Seems to Dim Randomly, and Astronomers Don't Know Why. Gizmodo. Процитовано 3 липня 2019.
  12. Crane, Leah (2 липня 2019). The weirdest stars we've ever seen have astronomers utterly baffled. New Scientist. Процитовано 4 липня 2019.
  13. Osborn, Hugh (29 червня 2019). Why the “Random Transiter” is now the most mysterious star in the Galaxy. HughOsborn.co.uk. Процитовано 19 липня 2019.
  14. Schirmer, H. (30 червня 2019). Why the “Random Transiter” (HD139139) is now the most mysterious star in the Galaxy. Reddit. Процитовано 19 липня 2019.
  15. Staff (3 липня 2019). “Something Weird Going On” –‘Random-Transiter’ Star System Stumps Scientists. The Daily Galaxy. Процитовано 19 липня 2019.
  16. Godier, John Michael; Andrew, Vanderburg. Video (30:36) - The Mysterious Star HD 139139 with Dr. Andrew Vanderburg. YouTube. Процитовано 13 липня 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.