HIST1H1D

HIST1H1D
Ідентифікатори
Символи	H1-3, H1.3, H1D, H1F3, H1s-2, histone cluster 1, H1d, histone cluster 1 H1 family member d, H1.3 linker histone, cluster member, HIST1H1D
Зовнішні ІД	OMIM: 142210 MGI: 107502 HomoloGene: 68456 GeneCards: H1-3
Онтологія гена
Молекулярна функція	• DNA binding; • chromatin DNA binding; • RNA binding; • double-stranded DNA binding; • GO:0001948 protein binding; • nucleosomal DNA binding;
Клітинна компонента	• Нуклеосома; • клітинне ядро; • хромосома;
Біологічний процес	• regulation of transcription by RNA polymerase II; • histone H3-K4 trimethylation; • nucleosome assembly; • nucleosome positioning; • negative regulation of transcription by RNA polymerase II; • histone H3-K27 trimethylation; • regulation of transcription, DNA-templated; • chromosome condensation; • negative regulation of DNA recombination;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	3007
	14957
	ENSG00000124575
	н/д
	P16402
	P43277
	NM_005320
	NM_145713
	NP_005311
	NP_663759
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

HIST1H1D (англ. Histone cluster 1 H1 family member d) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 221 амінокислот, а молекулярна маса — 22 350[4].

Представник родини білків гістонів H1.

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MSETAPLAPT	IPAPAEKTPV	KKKAKKAGAT	AGKRKASGPP	VSELITKAVA
ASKERSGVSL	AALKKALAAA	GYDVEKNNSR	IKLGLKSLVS	KGTLVQTKGT
GASGSFKLNK	KAASGEGKPK	AKKAGAAKPR	KPAGAAKKPK	KVAGAATPKK
SIKKTPKKVK	KPATAAGTKK	VAKSAKKVKT	PQPKKAAKSP	AKAKAPKPKA
AKPKSGKPKV	TKAKKAAPKK	K

A: Аланін

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у такому біологічному процесі, як ацетилювання. Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у ядрі, хромосомах.

Література

Albig W., Kardalinou E., Drabent B., Zimmer A., Doenecke D. (1991). Isolation and characterization of two human H1 histone genes within clusters of core histone genes.. Genomics 10: 940 — 948. PubMed DOI:10.1016/0888-7543(91)90183-F
Marzluff W.F., Gongidi P., Woods K.R., Jin J., Maltais L.J. (2002). The human and mouse replication-dependent histone genes.. Genomics 80: 487 — 498. PubMed DOI:10.1006/geno.2002.6850
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
Ohe Y., Hayashi H., Iwai K. (1989). Human spleen histone H1. Isolation and amino acid sequences of three minor variants, H1a, H1c, and H1d.. J. Biochem. 106: 844 — 857. PubMed DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a122941
Parseghian M.H., Henschen A.H., Krieglstein K.G., Hamkalo B.A. (1994). A proposal for a coherent mammalian histone H1 nomenclature correlated with amino acid sequences.. Protein Sci. 3: 575 — 587. PubMed DOI:10.1002/pro.5560030406
Parseghian M.H., Newcomb R.L., Winokur S.T., Hamkalo B.A. (2000). The distribution of somatic H1 subtypes is non-random on active vs. inactive chromatin: distribution in human fetal fibroblasts.. Chromosome Res. 8: 405 — 424. PubMed DOI:10.1023/A:1009262819961

Примітки

Human PubMed Reference:.
Mouse PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4717 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.
UniProt, P16402 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 6

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4717 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.

[UniProt-4] UniProt, P16402 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.