HIST1H1E

HIST1H1E (англ. Histone cluster 1 H1 family member e) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми. [2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 219 амінокислот, а молекулярна маса — 21 865[3].

Послідовність амінокислот
1020304050
MSETAPAAPAAPAPAEKTPVKKKARKSAGAAKRKASGPPVSELITKAVAA
SKERSGVSLAALKKALAAAGYDVEKNNSRIKLGLKSLVSKGTLVQTKGTG
ASGSFKLNKKAASGEAKPKAKKAGAAKAKKPAGAAKKPKKATGAATPKKS
AKKTPKKAKKPAAAAGAKKAKSPKKAKAAKPKKAPKSPAKAKAVKPKAAK
PKTAKPKAAKPKKAAAKKK
HIST1H1E
Наявні структури
PDBПошук для людей: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи H1-4, histone cluster 1, H1e, H1.4, H1E, H1F4, H1s-4, dJ221C16.5, histone cluster 1 H1 family member e, RMNS, HIST1H1E, H1.4 linker histone, cluster member
Зовнішні ІД OMIM: 142220 HomoloGene: 130534 GeneCards: H1-4
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
3008
н/д
Ensembl
ENSG00000168298
н/д
UniProt
P10412
н/д
RefSeq (мРНК)
NM_005321
н/д
RefSeq (білок)
NP_005312
NP_005312.1
н/д
Локус (UCSC) Хр. 6: 26.16 – 26.16 Mb н/д
PubMed search [1] н/д
Вікідані
Див./Ред. для людей

Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у ядрі, хромосомах.

Література

  • Albig W., Kardalinou E., Drabent B., Zimmer A., Doenecke D. (1991). Isolation and characterization of two human H1 histone genes within clusters of core histone genes.. Genomics 10: 940 — 948. PubMed DOI:10.1016/0888-7543(91)90183-F
  • Marzluff W.F., Gongidi P., Woods K.R., Jin J., Maltais L.J. (2002). The human and mouse replication-dependent histone genes.. Genomics 80: 487 — 498. PubMed DOI:10.1006/geno.2002.6850
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Parseghian M.H., Newcomb R.L., Winokur S.T., Hamkalo B.A. (2000). The distribution of somatic H1 subtypes is non-random on active vs. inactive chromatin: distribution in human fetal fibroblasts.. Chromosome Res. 8: 405 — 424. PubMed DOI:10.1023/A:1009262819961
  • Th'ng J.P., Sung R., Ye M., Hendzel M.J. (2005). H1 family histones in the nucleus. Control of binding and localization by the C-terminal domain.. J. Biol. Chem. 280: 27809 — 27814. PubMed DOI:10.1074/jbc.M501627200
  • Ohe Y., Hayashi H., Iwai K. (1986). Human spleen histone H1. Isolation and amino acid sequence of a main variant, H1b.. J. Biochem. 100: 359 — 368. PubMed

Примітки

  1. Human PubMed Reference:.
  2. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4718 (англ.). Процитовано 28 лютого 2017.
  3. UniProt, P10412 (англ.). Процитовано 28 лютого 2017.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.