HMS Verdun (L93)

З початком Другої світової війни перебував у складі Домашнього флоту. З квітня 1940 року у складі Південно-Західних підходів залучався до протичовнової оборони узбережжя. 3 квітня на чолі групи есмінців «Велокс», «Монтроз», «Вейкфул», траулера «Лідс Юнайтед» та двох французьких есмінців вийшов на забезпечення супроводу конвою OG 24, що мав виходити з Гібралтару.

1 березня 1942 року з порту Рейк'явіка до Мурманська у супроводі ближнього ескорту вирушив конвой PQ 12, який налічував 16 вантажних суден зі стратегічно важливими матеріалами та військовою технікою для Радянського союзу. 3 та 5 числа з Рейк'явіка та зі Скапа-Флоу відповідно вийшли сили далекого океанського супроводження[Прим. 3]. У той же час з Росії вийшов назустріч конвой QP 8. Місцем рандеву для транспортних конвою та кораблів ескорту визначався норвезький острів Ян-Маєн.

За даними британської розвідки на перехоплення транспортних конвоїв[3] німці зібрали рейдову групу на чолі з лінкором «Тірпіц»[Прим. 4]. Невдовзі після виходу німецького рейдера з норвезького фіорду підводний човен «Сівулф» виявив його у відкритому морі. Обидва угруповання кораблів здійснили спробу напасти на противника, але марно. Урешті-решт «Тірпіц» повернув додому, а 12 березня 1942 року конвой PQ 12 благополучно прибув до Мурманська, не втративши жодного корабля чи судна.