HMS Verity (D63)

«Веріті» (D63) (англ. HMS Verity (D63) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Веріті» (D63)
HMS Verity (D63)
Британський есмінець «Веріті» у Середземному морі
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W»
Держава прапора  Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь єдиний корабель флоту на ім'я «Веріті»
Корабельня John Brown & Company, Клайдбанк
Замовлено січень 1918
Закладено 17 травня 1918
Спущено на воду 19 березня 1919
Введено в експлуатацію 17 вересня 1919
На службі 1919–1945
Статус 4 березня 1947 року проданий на брухт
Нагороди 4 бойових відзнаки[Прим. 1][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Північно-Африканська кампанія
Операція «Смолоскип»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 140 т (стандартна)
1 550 т (повна)
Довжина 95,1 м
Ширина 9 м
Осадка 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Brown-Curtis
3 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 27 000 к.с.
Швидкість 34 вузлів (63 км/год)
Дальність плавання 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів
900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли
Екіпаж 134 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 1919:
4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45
Торпедно-мінне озброєння 1919:
6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 1919:
2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2

«Веріті» був закладений 17 травня 1918 року на верфі компанії John Brown & Company у Клайдбанку. 19 березня 1919 року він був спущений на воду, а 17 вересня 1919 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Історія служби

Після початку Другої світової війни есмінець виконував завдання з ескорту транспортних конвоїв у Південно-західних підходах. 5 вересня разом з «Візерінгтон», «Волверін» і «Волонтір» супроводжували конвой GC 1 з Мілфорд-Гейвен. У жовтні разом з есмінцями 16-ї флотилії «Вустер», «Веномос», «Вайлд Свон», «Ветеран», «Вустер», «Віверн» й «Вітшед» виконували завдання зі супроводження конвоїв в Англійській протоці та у південно-західних підходах, базуючись на Портсмут.

У травні-червні 1940 року брав участь у Дюнкерській евакуації.

14 серпня 1940 року «Веріті» з «Малькольм» були атаковані шістьма бойовими траулерами та трьома швидкісними торпедними катерами Крігсмаріне. У сутичці британці потопили один торпедний катер і траулер.

20 серпня 1940 року «Веріті» з іншими есмінцями[Прим. 2] перейшов до 16-ї флотилії есмінців, що забезпечувала охорону східного узбережжя Англії, базуючись на військово-морську базу в Гаріджі.

У ніч з 7 на 8 березня 1941 року після спроби німецького підводного човна U-47 корветтен-капітана Г. Пріна затопити китобійну базу «Тер'є Вайкін» (20 638 тонн) під час переслідування «Волверін» і «Веріті» ймовірно затопили ворожий човен глибинними бомбами, тому що він більше не виходив на зв'язок і ніяких відомостей про його подальшу долю не було. Зникнення підводного човна досі не розкрито. Однак післявоєнний аналіз довів, що найімовірніше це був інший підводний човен U-A, який усе ж вцілів та вийшов з бою.

1 жовтня 1941 року допоміжний мінний загороджувач «Агамемнон» виходив з конвоєм WS 12[Прим. 3].

Див. також

Примітки
Виноски
  1. 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1945), за Дюнкерську евакуацію (1940), за бойові дії в Північному морі (1940), за Північно-Африканську кампанію (1942-43).
  2. «Малькольм», «Монтроз», «Амбускейд», «Віверн», «Вітшед», «Ворчестер», «Антілоуп», «Ветеран», «Вайлд Свон» та «Веномос»
  3. До складу ескорту конвою WS 12 входили: легкий крейсер типу «C» «Каїр», допоміжний крейсер «Катай», есмінці «Веріті», «Вайтхол», «Вітч», «Ассінібойн», «Сагне», «Бедсворт», «Бредфорд», «Брайтон», «Ланкастер», «Бланкні», «Стенлі», допоміжний мінний загороджувач «Агамемнон».
Джерела
  1. HMS VERITY (D 63) — V & W-class Destroyer

Посилання

Література

  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
  • Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
  • Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
  • С. А. Балакин. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 32 с. — (Морская коллекция № 4 / 1995). — 8000 экз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.