Leucomigus

Жуки цього роду мають середні розміри: 12.5-16 мм у довжину. Основні ознаки[1]:

• головотрубка коротша за передньоспинку, сідалоподібно вдавлена перед очима, зверху посередині із кілем, до якого з боків примикають бічні кілі; вони утворюють із серединним кілем трикутник, який гострим кутом торкається краю лоба і розширений до вершини головотрубки
• 2-й  членик джгутика вусиків довший за 1-й
• передньоспинка та надкрила вкриті чорними блискучими зернятками
• членики задніх лапок не видовжені, , 2-й членик задніх лапок не довший за 1-й; лапки знизу вкриті губчастими підошвами, кігтики зрослися біля основи.
• верх тіла вкритий мармуроподібний, з сірувато-білими плямами, інколи з жовтуватим нальотом, низ тіла вкритий білими лусочками, черевце знизу без темних поперечних смуг .

Фотографії жуків цього роду див. на [2].

Вивчений слабо, але ймовірно, він типовий для Cleonini. Зустрічаються у посушливих, часом узбережних біотопах. Життєвий цикл пов'язаний із різними видами полину. Імаго тримаються під кущиками цих рослин, живляться їх листям та молодими стебельцями, личинки живуть у корені, утворюючи на ньому гал[3].

Ареали видів цього роду зосереджені у Палеарктиці (див. нижче)[4]. Один з видів мешкає в Україні [5].

Описано щонайменше три види цього роду, один з яких має два підвиди[4]:

• Leucomigus albotessellatus (Fairmaire, 1868) — Північна Африка
• Leucomigus antennalis Faust — Південна Індія [6]
• Leucomigus candidatus candidatus (Pallas, 1771) — Закавказзя, Південь європейської частини Росії, Єгипет, Близький Схід, Туреччина, Іран, Афганістан, Середня Азія, Казахстан, Західний Сибір, Північно-Західний Китай.
• Leucomigus candidatus tesselatus (Fairmaire, 1849) — Франція, Італія (Сардинія), Іспанія

Види цього роду можна вважати потенційними гербіфагами для пригнічення полинних бур’янів. Вид Левкомігус білосніжний (Leucomigus candidatus) занесений до Червоної книги України[7] та Червоної книги Ростовської області Росії [8]. Повідомлялося, що Leucomigus antennalis пошкоджував бавовник[6].