Mammillaria pectinifera

Mammillaria pectinifera (укр. Мамілярія пектініфера)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).

?
Mammillaria pectinifera
Мамілярія пектініфера

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид: Мамілярія пектініфера
Біноміальна назва
Mammillaria pectinifera
F.A.C.Weber in Bois, 1898
Синоніми
Pelecyphora pectinata Stein 1885
Solisia pectinata (Stein) Button & Rose 1923
Посилання
Вікісховище: Mammillaria pectinifera
Віківиди: Mammillaria pectinifera
EOL: 5180180
IPNI: 134947-1
ITIS: 907273
МСОП: 152693/666720
NCBI: 246742
The Plant List: tro-5100147

Історія
Квіти Mammillaria pectinifera

Вид вперше описаний німецьким ботаніком Фредериком Альбертом Константин Вебером (нім. Frédéric Albert Constantin Weber, 1830—1903) у 1898 році у виданні нім. «Dictionnaire d'Horticulture».[2]

Етимологія

Видова назва (укр. мамілярія гребінчаста) походить від «pectinifera» — гребінка і вказує на вигляд колючок.[3]

У місцевого населення носить назву «conchilinque» — щось на зразок молюскоподібний.

Ареал і екологія

Mammillaria pectinifera є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штаті Пуебла лише в долині Теуакан-Куйкатлан. Рослини зростають на висоті від 1700 до 2300 метрів над рівнем моря в ксерофільних скребах і луках, на вапняних ґрунтах.

Морфологічний опис
Орган Опис
Рослиниодиночні.
Коріння
Стеблокулясте до коротко-циліндричного, в діаметрі 1-3 см.
Епідерміс
Мамілициліндричні, з молочним соком.
Ареолидовгі, вузькі.
Аксилиголі.
Центральні колючкинемає.
Радіальні колючки20-40, гребінчасті, притиснуті до стебла, білі, завдовжки 1,5-2 мм.
Квітибілі до блідо-рожевих з темнішими центральними прожилками на пелюстках, 20-30 мм завдовжки і в діаметрі.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плодичервоні, маленькі, трохи виступають вище колючок.
Насіннячорне.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Mammillaria pectinifera входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів під загрозою зникнення (EN).

Вид має площу розміщення близько 4000 км². Ареал дуже фрагментований (про це свідчить генетична диференціація). Субпопуляції Mammillaria pectinifera малі і утворюють ізольовані групи. Є докази зниження чисельності рослин у деяких субпопуляціях. У багатьох випадках це пов'язано з покодженням комахами і нелегальним збиранням. Було відмічено, що на кактуси нападують личинки жука, які з'їдають тканини всередині пари, що вбиває рослини. Серйозними загрозами є також видобуток гірської породи для будівництва, скидання сміття, збирання рослин, садівництво та випас худоби та кіз.

Передбачається, що діапазон цього виду зменшиться до 90 % за умов зміни клімату за сценаріями, в яких температура підвищувалася на 2 °С, а опадів — на 15 % відносно до сучасних кліматичних умов (приблизно в період між 2060 і 2100 роками).

Mammillaria pectinifera присутня в біосферному заповіднику Теуакан-Куйкатлан.

У Мексиці ця рослина занесена до Національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії «підлягає особливій охороні».

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Систематика

Вид спочатку був віднечений до роду пелецифора (Pelecyphora pectinata) через зовнішню схожість з цим родом. Потім був багато років був відомий як педставник монотипного роду Solisia (Solisia pectinata) через унікальний зовнішній вигляд, з подовженими ареолами і гребеневидними колючками. Але розташування квіток явно як у роду мамілярія, тому саме так рослина розглядається останнім часом.

Близьким видом до Mammillaria pectinifera є Mammillaria solisioides і у 1980 році мексиканський ботанік Ернандо Санчес-Межорада (ісп. Sánchez-Mejorada, 1926—1988) відніс останній до різновидів першого, але це тривало недовго і не стало загальновизнаним і невдовзі Девід Річард Гант розділив ці два види.

Використання

Цей вид використовується як декоративна рослина на місцевому, національному та міжнародному рівнях. Зразки видобуваються з диких популяцій, але вони також розводяться в державних зареєстрованих розплідниках. Mammillaria pectinifera іноді іменується peyote, є небанато доказів, що цей вид використовується для обрядів або як психотропні ліки.

Див. також

Примітки
  1. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (укр/рос). Сайт Верховної Ради України.
  2. Dictionnaire d'Horticulture 2: 804. 1898
  3. Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
  4. Mammillaria pectinifera. CITES. (англ.)

Література
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
  • Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
  • Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
  • David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
  • John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
  • Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
  • Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
  • Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
  • Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.