Mathis
Mathis (Матіс) — з 1905 року французький виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в Страсбурзі. У 1954 році компанію купує фірма Citroën. У 1934 році компанія припинила виробництво автомобілів.
![]() Логотип | |
Тип | Акціонерне товариство |
---|---|
Форма власності | анонімне товариство |
Галузь | Автомобілебудування |
Гасло | "Вага - ворог" |
Доля | 1954 - компанію купує фірма Citroën |
Наступник(и) (спадкоємці) |
Matford |
Засновано | 1905 |
Засновник(и) | Еміль Матіс |
Закриття (ліквідація) | 1950 |
Штаб-квартира | Страсбург, Франція |
Продукція | Транспортні засоби |
![]() |
Еміль Матіс
Еміль Матіс народився в 1880 році в Ельзасі, місті Страсбурзі. Освіту він отримав у Лондоні. 1898 року він повертається в Страсбург і вирішує зайнятися бізнесом. До початку століття він вже продавав Fiat, через кілька років розширив свій дилершип марками «Мінерва», «Де Дітріх» і «Паннар-Левассор», причому на деякі марки у нього було ексклюзивне право, тобто фактично монополія на продаж.
У 1901 році Матіс почав захоплюватися гонками і взяв участь в автопробігу Париж-Берлін і гонках на кубок Принца Генрі. Ганяв він на «Де Дітріх» і «Фіатах».
Заснування компанії. Початок виробництва автомобілів
![](../I/Mathis_Hermes.jpg.webp)
У 1904 році Матіс вкладає свої гроші у відкриття нового підприємства, а саме — він хоче виробляти автомобілі. Матіс просить свого земляка з Ельзасу, молодого співробітника фірми «Де Дітріх», — Етторе Бугатті, спроектувати йому автомобіль. Етторе береться за роботу і незабаром, в 1905 році, представляє автомобілі, які були дуже схожі на «Мерседес». Матіс став продавати машини під маркою Mathis-Hermes, модель носила ім'я Simplex, мотори були на машині немаленькі — 7.4 л на 40/50НР, 8.5 л і 9.0 л носили індекс 50/60, а 12-літровий варіант називався 80/90НР.
![](../I/Mathis_Baby-2%252C_6_16_PS%252C_Doppelphaeton_1911.jpg.webp)
Однак молоді люди щось не поділили, і Етторе йде з фірми Матіса. В 1910 році Матіс купує ліцензію від Stoewer на випуск 2 л і 2.2 л моделей, які він назвав 1В 8/20НР і 2В 9/22НР. Їх тільки трохи допрацював Драгутин Ессер. Першу модель Матіс випускав лише протягом року, а друга протрималася у виробництві до 1914 року.
![](../I/Mathis_Babylette_1913.JPG.webp)
Незабаром Матіс добудував свій завод і почав випускати перші автомобілі власної розробки, які носили заводський індекс X-60, але більше відомі під ім'ям «Babylette».
Цей автомобільчик мав мотор об'ємом 1.1 л.
X-65, або Bebe, — мотор 1.3 л.
XUUX — спортивна машина на базі цих маляток, мала об'єм 1.9 л і відома як Racebaby.
Крім того в серію йдуть машини, які повинні замінити ліцензійні «Штевер», це: BM-65 Populaire з 1.5 л мотором і 18 силами, ВМ-70 Doctor з 1.8 л і 20 силами.
А також більші автомобілі, зі збільшеною на 25 см базою — OOUO, відомі більше як Standart, мотор на них був такий же, як і на «Докторі».
Перед початком війни в серію запускаються великі автомобілі з 4-циліндровими моторами «системи Найта»: ZYZZ з 2.6 л і 28 к.с., Z з 3.4 л з 35 силами.
А також модель ZM з 4.4 л та 45 к.с., всі вони були побудовані на одному шасі, базою в 3.1.
Під час війни завод будує вантажні машини і карети швидкої допомоги. Коли французи захоплюють Ельзас, Еміль Матіс дезертирує з німецької армії і переходить на бік французів. Після війни він так само, як і Етторе Бугатті, отримує французьке громадянство.
Матіс вирішує тепер скласти конкуренцію масовим французьким виробникам: «Сітроену» і «Рено». Так як він непоганий бізнесмен, то він прекрасно знає, що піде на ринку. Він відновлює виробництво довоєнної моделі «Зет» з 3.4 л мотором, з'являються нові моделі ОВ 12CV з 1.8 л, S 8CV з 1.05 л, і серія SB 10CV зі збільшеним до 1.1 л моторчиком. В серії SB було 3 шасі з довжиною 2.4, 2.6 і 2.75 м.
Всі післявоєнні автомобілі отримали 4-ступінчасті коробки передач. Машини вийшли настільки популярними, що їх почали виробляти за ліцензією в Англії, Голландії та Швеції.
У 1921 році Матіс вирішує взяти участь в гонках, і виставляє на гонки Ле-Ман 1.5 л «Матіс» потужністю 48 к.с..
Однак машинка не змогла протистояти більш потужним і швидким «Тальбо», «Бугатті» і «Дюзенберг». Однак машина стала рекордсменом по споживанню палива, всього 4.48 л на 100 км.
![](../I/Paris_-_Retromobile_2012_-_Cyclecar_Mathis_type_P_-_1923_-_002.jpg.webp)
В цей час на ринку з'являється економічний «Сітроен 5CV» з 850 см3 мотором, Еміль Матіс вирішує вивести на ринок конкурента цього малюка, і в світлі чого з'являється модель Р, який був оснащений 760-кубовим мотором, машина не мала панелі приладів, але при цьому мала електричне освітлення і 4-ступінчасту коробку передач. На цій серійній машині був поставлений рекорд економічності, ця машинка проїхала 100 км на 2.38 л.
Через рік Матіс випустив ще більш дрібну модель — Т 5cv, машинка оснащувалася 630-кубовим мотором. При рівній базі в 1.1 м з моделлю Р, модель Т була на 10 см коротшою, і її довжина становила 2.3 м.
«Те» продалася всього рік, а «Пе» протрималася до 1925 року.
Натхнений гоночними успіхами, Матіс вирішує побудувати малолітражний 6-циліндровий автомобіль — модель L, тим більше, такий був вже у «Тальбо», в «Уолслі», і навіть «Даймлер» мав 6-циліндровий малолітражний гоночний мотор. В 1923 році він будує 6-циліндровий спортивний автомобіль з мотором об'ємом 1140 кубів.
У тому ж році на шасі моделі Р отримують більш крупний 1 л мотор, машина стала називатися РМ, правда через рік її перейменували в М. А також на шасі Р ставлять 6-циліндровий моторчик об'ємом 1.1 л, і модель називається PS.
![](../I/Nationale_oldtimerdag_Zandvoort_2010%252C_1925_MATHIS_GM%252C_AM-95-29_pic3.JPG.webp)
В 1924 році для конкуренції з «Сітроеном» з'являється серія G з 1.4 л мотором. У цієї моделі були різні варіації: GM мав однакові шасі з моделлю G, але мотор був 1.6 л, модель GР мала 1.4 л мотор, але база була коротшою на 6 см, модель GMС мала 1.6 л мотор, база була на 12 см довшою базової, і оснащувалася тільки 4-дверним кузовом торпедо, GMG теж був 1.6 л, і найчастіше поставлявся у вигляді голих шасі, грузовичків і таксі. З них модель GM протрималася у виробничій гамі до 1929 року.
В середині 20-х Матіс має 400 дилер-шипів по країні, він випускає по 100 машин в день, стаючи 4-м виробником автомобілів у Франції — після Citroen, Renault і Peugeot. Також марка завоювала спортивну славу в 1923 році: «Матіс» зайняв 2 перших місця у своєму класі на Grand Prix de Tourisme. А в 1924 році модель RRB завойовує всі місця п'єдесталу на гонках Grand Prix de Tourisme, влаштованих ACF (автоклубом Франції). У 1925 році машини зійшли з дистанції через механічні проблеми, але тим не менш, це не позначилося на рекламі і продажах. Водночас Матіс виводить на ринок рідини, які, як він стверджує, тільки вони підходять для його автомобілів, так з'являється бренд «Huiles Mathis», тобто «Масла Матіс».
![](../I/Mathis_M4S.JPG.webp)
Наприкінці 1925 року Матіс вирішує випускати більші, 6- і 8-циліндрові, автомобілі. 8-циліндрові автомобілі серії LH з мотором 1.7 л особливої популярності не здобув, тому їх виробництво припиняється за рік. Але 6-циліндрові моделі, які отримали загальну назву EmySix, випускалися до 1934 року. Моделі до 1930 року: SMY, SGM, FO — всі вони відрізнялися довжиною бази і об'ємом моторів, які мали ємність в 1.7 л, 1.8 л, 1.95 л, 2.0 л, 2.4 л, 3.0 л і 4.0 л.
У 1926 році оновлюють модель М, яка була побудована ще на шасі моделі Р, машинка отримує 1.2 л мотор потужністю 22 сили, з'явилося дві моделі — МВ і МY. У першої моделі було 2 типи кузова, а у другої — аж 14. Обидві випускалися з 1926 року, але МВ зникла з каталогів вже в 1928 році, а «Ем Ігрек» продавали до 1930 року. Відмінності були в тому, що «МБ» була дешева модель з гальмами на задніх колесах, а MY мала гальма всіх коліс і дорожчу обробку. MY конкурував з «Citroën B12», і був на 1000 франків дешевшим його.
Наприкінці 20-х — на початку 30-х на зміну серії G приходить нова серія QM з новими шасі і мотором 1.6 л. Модель MYN отримує нові шасі, і приходить на заміну MY, правда мотор залишається тим же самим. На шасі MYN, встановивши мотор 1.6 л, отримують модель QMN. Також в цей час з'являється перша машина P з гідравлічними гальмами — PY. Машинка оснащувалася моторами 1.1 л і 1.2 л — PYC. Автомобільчик був настільки вдалий, що «Дюрант» вирішує випускати по 100 000 таких машин в рік на своїх виробничих потужностях в Америці, і навіть рекламується цей автомобіль, як «Автомобіль який здивував Америку!». Але планам «Дюранта» не судилося здійснитися, у нього гроші скінчилися раніше, ніж встигли здійснити наладку обладнання.
Знову виводиться 8-циліндрова модель — EmyHuit: KFON — 5.3 л, HYP/HYM/FOH з 3-літровими моторами. Базою для них послужили нові шасі 6-циліндрової моделі FON, які прийшли на заміну FO, крім того вдосконалена SMN замінює SMY. На шасі SMN ставлять 2-літрову 4-ку, і отримують модель QGN. Крім того на дрібну серію PY також ставлять 6-циліндровий мотор об'ємом 1.8 л, і виходить PYS. Еміль Матіс, маючи цілу купу шасі і моторів, комбінував їх, і отримував таким чином купу моделей. Найдрібнішим з них виявиться 900-кубовий TY.
1932 року з'являються нові шасі, і всі 4-циліндрові машини тепер носять префікс Emy, як і більші моделі, тобто тепер це Emyquatre. Крім іншого, «Емікватре» отримують нові мотори, об'ємом 1.4 і 1.5 л. Також по тенденції того часу передня підвіска стає незалежною, і більш того, Матіс в обмеженій серії виробляє варіант з незалежною підвіскою всіх коліс — Quadruflex (була доступна тільки в 1934 році).
![](../I/Mathis_Emy4S.JPG.webp)
У 1933 році всі моделі піддаються зовнішнім змінам, натомість квадратній решітці радіатора приходить V-подібна решітка, форми стають більш обтічними.
6-циліндрові моделі отримують новий мотор, об'ємом 2.3 л і потужністю в 56 сил. Моделі носять назву SY і FOS. Причому FOS, мабуть, для консервативних клієнтів залишається зі старим дизайном передка, в той час як SY має вже більш обтічні форми.
В 1934 році на шасі серії F ставлять 4-циліндровий мотор 2.2 л, тим самим модель FO4 стає найбільшою за габаритами 4-циліндровою машиною марки «Матіс». У серпні того ж року представляють нову восьмициліндрову модель — HO. Машина оснащена вперше мотором V8, до цього всі мотори були рядними. Однак мотор об'ємом 3.6 л була не власний, а марки «Форд». Це стала остання модель, яка випускалася під маркою Mathis.
Припинення виробництва автомобілів Mathis. Компанія Matford
У вересні 1934 року «Матіс» і фірма «Форд» підписують угоду, за якою 60% акцій фірми належить фірмі «Форд», і 40% — «Матісу», реорганізована фірма отримує назву Matford.
У «Форда» вже були складальні підприємства у Франції, але справа в тому, що в 30-ті помінялася податкова політика Республіки, а 42% комплектуючих приходило з США, тому «Форд» шукав партнерів у Франції, а «Матіс» в цей час вже не мав достатніх коштів для кардинального оновлення свого модельного ряду. Крім того, через дилершип колишнього «Матіса» розпочинається продаж автомобілів марки Mercury і Lincoln, а також вантажних автомобілів марки «Форд». «Матіс», виходячи з угод, до початку 1935 року випускає свої моделі «Емі4» під маркою «Матфорд».
![](../I/Emblem_Matford.JPG.webp)
![](../I/1936_Matford_Alsace_72_front.jpg.webp)
На початку 1935 року завод «Матіса» в Страсбурзі модернізували і підготували до випуску Ford V8-48, який отримав назву Alsace V8 21cv. Машина мала американську начинку, але дизайн автомобіля був переглянутий французами, тому передня і задня частини відрізняються від американського побратима.
Трохи пізніше з'явилася модель з більш короткою базою, побудована на шасі Ford V8-62 — Alsace 13cv. Зовні вона повторювала дизайн 21cv, технічно відмінності малися на моторах, перший мав мотор 3.6 л, а другий — 2.2 л, обидва були V8.
![](../I/Matford_1939.JPG.webp)
У 1937 році машини отримали новий дизайн — фари тепер вбудовувалися в передні крила. Дрібна модель була побудована на шасі Ford V8-72, а більш крупна — на базі V8-76. Крім того, автомобілі «Мерк'юрі» і «Лінкольн» теж продавалися із позначкою «Матфорд», але випускалися в США.
Ще через рік відбувається чергова модернізація, і «Матфорди» вже будуються на шасі «Фордів» серії 81/82 і 91/92. На базі 81-ї моделі «Матфорд» почне випускати універсал із дерев'яним кузовом. У вересні 1939 року почнеться війна, завод зі Страсбурга евакуюють в Пуассі, виробництво «Матфордів» на ньому зупиниться в 1940 році, коли німецькі війська ввійдуть до Парижа.
Закриття компанії Matford. Відновлення фірми Mathis. Виробництво авіаційних двигунів
Тим часом на території заводу «Матіса» в Страсбурзі німці починають виготовляти снаряди. Матіс, як колишній перебіжчик і дезертир німецької армії, біжить із Франції в США, де і перечікує війну. В 1946 році він повертається до Франції, де намагається відновити виробництво «Матісів». Оскільки марка «Матфорд» припинила своє існування ще в 1940 році, а завод в Пуассі продовжив після війни виробництво машин під маркою «Форд», тому до «Матіса» ніякого відношення вже не мали.
Жан Андрю проектує в 1946 році для «Матіса» економічний 3-колісний автомобіль з переднім приводом, мотор — «боксер» з 2-ма циліндрами об'ємом 700 кубів, проте цей автомобіль не знайшов підтримку Пол-Марі Понса, який вирішував у той час, які виробники отримувати держпідтримку.
Так що цей автомобіль з алюмінієвим кузовом, який мав коефіцієнт опору в 0,22 Сх і що споживав 2.5 л на 100 км, не йде в серію. Всього було побудовано 7 прототипів, з яких 1 зберігся.
Тоді в 1948 році Матіс представляє публіці передньопривідний автомобіль з мотором 2.8 л і 6-ма циліндрами. Автомобіль має незвичайний дизайн з панорамним склом, але і він нікого не зацікавив, тоді Матісу нічого не залишається робити, як продовжити випускати авіаційні двигуни для легких літаків і деталі для «Рено».
Закриття компанії Mathis
У 1950 році Матіс закриває свій завод, а через 4 роки фірму купує давній і головний конкурент — «Сітроен». Сам Еміль Матіс виїжджає до Швейцарії, де і помирає через 2 роки.
Список автомобілів Mathis
- 1905 — Mathis-Hermes Simplex
- 1910 — Mathis 1В
- Mathis 2В
- 1911 — Mathis Babylette
- Mathis Bebe
- Mathis Racebaby
- 1912 — Mathis Populaire
- Mathis Doctor
- Mathis Standart
- 1913 — Mathis ZYZZ
- Mathis Z
- Mathis ZM
- 1919 — Mathis OB
- Mathis S
- Mathis SB
- 1921 — Mathis RRА 1500 Sport
- 1922 — Mathis P
- 1923 — Mathis T
- Mathis L
- Mathis PM
- Mathis PS
- 1924 — Mathis M
- Mathis G
- Mathis GM
- Mathis GP
- Mathis GMC
- Mathis GMG
- Mathis RRB
- 1925 — Mathis LH
- Mathis SMY
- Mathis SGM
- Mathis FO
- 1926 — Mathis MB
- Mathis MY
- 1929 — Mathis QM
- Mathis MYN
- Mathis QMN
- Mathis PY
- Mathis PYC
- 1931 — Mathis KFON
- Mathis HYP
- Mathis HYM
- Mathis FOH
- Mathis FON
- Mathis SMN
- Mathis QGN
- Mathis PYS
- Mathis TY
- 1932 — Mathis Emy-4
- 1933 — Mathis SY
- Mathis FOS
- 1934 — Mathis FO4
- Mathis HO
Список автомобілів Matford
- 1935 — Matford Emy-4
- Matford Alsace V8 21CV
- 1936 — Matford Alsace V8 13CV
Джерела
- Harald Linz, Halwart Schrader: Die Internationale Automobil-Enzyklopädie. United Soft Media Verlag, München 2008, ISBN 978-3-8032-9876-8.
- George Nick Georgano (Chefredakteur): The Beaulieu Encyclopedia of the Automobile. Volume 2: G–O. Fitzroy Dearborn Publishers, Chicago 2001, ISBN 1-57958-293-1.
- George Nick Georgano: Autos. Encyclopédie complète. 1885 à nos jours. Courtille, Paris 1975.