Nakajima Ki-11

Nakajima Ki-11 (яп. 中島 キ11) — проєкт винищувача Імперської армії Японії 1930-х років.

Nakajima Ki-11
Призначення: винищувач
Перший політ: 1934
На озброєнні у: Імперська армія Японії
Розробник: Nakajimad
Виробник: Kawasaki
Всього збудовано: 4
Екіпаж: 1 особа
Крейсерська швидкість: 367 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 420 км/год
Дальність польоту: 410 км
Практична стеля: 10 200 м
Довжина: 6,89 м
Висота: 3,33 м
Розмах крила: 10,88 м
Площа крила: 19,10 м²
Споряджений: 1 560 кг
Двигуни: 1 х Nakajima Ha-1-3 Kotobuki, 550 к.с.
Кулеметне озброєння: 2 х 7,7-мм кулемети «Тип 89»

Історія створення

На початку 1930-х років, винищувачі, які були на озброєнні Імперської армії Японії, поступались британському літаку Hawker Fury та американському P-26. Щоб скоротити це відставання, був спроєктований літак-моноплан Kawasaki Ki-5, але армія відхилила його нібито через низьку маневреність. У 1934 році, після припинення робіт по Ki-5, фірма Kawasaki отримала замовлення спроєктувати винищувач-біплан, який отримав назву Ki-10 а Nakajima - винищувач-моноплан під назвою Ki-11.

Літак Ki-11 був монопланом з розчаленим крилом з заокругленими кінцями. Шасі не складалось, і було оснащене обтічниками. Літак був оснащений двигуном Nakajima Ha-1-3 Kotobuki потужністю 550 к.с. Озброєння літака складалось з двох синхронних 7,7-мм кулеметів.

З квітня по грудень 1935 року було збудовано 4 прототипи, в конструкцію яких вносились певні зміни. Так, третій прототип був оснащений трилопасним гвинтом, а четвертий - дволопасним та ліхтарем кабіни. Також кожний прототип мав відмінності у формі обтічника та вертикальному оперенні.

В середині 1935 року були проведені спільні випробуванні літаків Ki-10 та Ki-11. Льотчики-випробувачі, які звикли до маневрених боїв на горизонталях, віддали перевагу літаку Ki-10, який мав більшу маневреність, ніж Ki-11, хоча й меншу швидкість. Хоча було відмічено, що двигун Nakajima Ha-1-3 Kotobuki, встановлений на Ki-11, був більш надійним, ніж Kawasaki Ha9-IIa на Ki-10.

Незважаючи на невдачу, Ki-11 послужив прототипом для наступного покоління японських винищувачів, зокрема Nakajima Ki-27.

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

  • Екіпаж: 1 чоловік
  • Довжина: 6,89 м
  • Висота: 3,33 м
  • Розмах крил: 10,88 м
  • Площа крил: 19,10 м ²
  • Маса пустого: 1 269 кг
  • Маса спорядженого: 1 560 кг
  • Двигуни: 1 х Nakajima Ha-1-3 Kotobuki
  • Потужність: 550 к. с.

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 420 км/г
  • Крейсерська швидкість: 367 км/г
  • Дальність польоту: 410 км
  • Практична стеля: 10 200 м

Озброєння

  • 2 х 7,7-мм кулемети «Тип 89»

Історія використання

Після того, яка командування ВПС Імперської армії Японії відхилило літак Ki-11, фірма Nakajima спробувала знайти замовників для виробництва експортного варіанта літака серед країн Південно-Східної Азії, проте ніхто з потенційних клієнтів не виявив зацікавлення до літака. тому після побудови 4 прототипів виробництво Ki-11 було припинене. Перший та третій прототипи були використані для досліджень при розробці нових типів літаків, а четвертий прототип був проданий газеті Асахі Сімбун як високошвидкісний літак, який отримав назву AN-1 та цивільну реєстрацію J-BBHA.

Перебуваючи на службі газети «Асахі Сімбун», літак AN-1 досяг значних успіхів. У грудні 1935 року він здійснив переліт з Токіо до Осаки за 1 г 25 хв. 19 липня 1936 року, під час cонячного затемнення, яке найкраще було спостерігати на Хоккайдо, літак AN-1 доставив плівки в токійський офіс раніше за всіх інших конкурентів. Цей політ був виконаний із середньою швидкістю 398 км/г. До появи Karigane I - цивільної модифікації Mitsubishi Ki-15 літак AN-1 залишався найшвидшим літаком, на якому проходила підготовка до перельоту в Європу.

Джерела

  • Putnam. Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941
  • Xplanes of Imperial Japanese Army & Navy 1924-45
  • Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть третья: Накадзима-Тачикава. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.