PSLV

PSLV індійська ракета-носій. Назва є широко використовуваною абревіатурою від Polar Satellite Launch Vehicle, що українською означає «ракета-носій для виведення супутників на полярну орбіту». Ракета розроблена Індійською організацією космічних досліджень (ISRO), для запуску індійських супутників дистанційного зондування (IRS) на сонячно-синхронні орбіти.

PSLV
Розміри
Споріднені ракети
Історія запусків

PSLV — чотириступінчаста ракета-носій середнього класу, перший і третій ступені — твердопаливні, другий і четвертий — рідинні. Може бути запущена в 3 різних модифікаціях (PSLV, PSLV-CA, PSLV-XL), які відрізняються використанням бічних прискорювачів.

Перший запуск ракети-носія PSLV відбувся 20 вересня 1993 року. У квітні 2008 року з допомогою PSLV був здійснений успішний запуск відразу 10 супутників, що побило попередній світовий рекорд, поставлений Росією. Пізніше Росія повернула рекорд — 37 супутників у 2014 році[1]., який протримався до 15 лютого 2017 року, коли ракетою PSLV-XL були виведені на орбіту 104 супутника[2][3][4].

Ракета-носій використовується для запуску на низьку навколоземну, полярну, сонячно-синхронні орбіти індійських космічних апаратів, а також для комерційних запусків зарубіжних супутників; до появи PSLV подібні комерційні послуги надавала тільки Росія. З допомогою PSLV можна також запускати невеликі супутники на геоперехідну орбіту (ГПО).

22 жовтня 2008 року ракета-носій PSLV-XL була використана для запуску першого індійського місячного зонда Чандраян-1, а 5 листопада 2013 року — для запуску першого індійського міжпланетного зонда Мангальян (Mars Orbiter Mission) до Марсу. Також PSLV-XL використовується для запуску супутників індійської регіональної навігаційної системи IRNSS.

Розробка

Розробка ракети-носія PSLV йшла з початку 1990-х років в Космічному центрі імені Вікрама Сарабхаї в місті Тируванантапурам (штат Керала). Інерціальні системи були розроблені спеціальним відділенням ІSRO. Рідинний другий і четвертий ступені, а також реактивна система управління розроблялися в Центрі рідкопаливних силових установок (Трівандрум). Твердопаливні двигуни доопрацьовуються в космічному центрі імені Сатиша Дхавана, який також виконує операції запуску ракети-носія.

Конструкція

Перша ступінь

Перша ступінь PS1 — одна з найбільших твердопаливних ступенів у світі, поступається в розмірах тільки бічним прискорювачами Спейс Шаттлу і Аріан-5. Корпус виготовлений із загартованого сталевого сплаву, має довжину 20,34 м, діаметр 2,8 м і суху вагу 30 200 кг. Вміщує 138 т твердого палива на основі полібутадієна з кінцевими гідроксильними групами (HTPB)[5]. Двигун S139 розвиває максимальну тягу 4800 кН з питомим імпульсом 269 с у вакуумі[6][7].

Управління вектором тяги по тангажу і рисканню здійснюється методом створення асиметричної тяги в соплі двигуна за допомогою системи SITVC (Secondary Injection Thrust Vector Control), яка впорскує розчин перхлорату стронцію в потрібну частину сопла. Розчин знаходиться в циліндричних алюмінієвих паливних баках, для його стабілізації в баках під час польоту використовується стиснений азот. Контроль обертання здійснюється за допомогою двох двигунів RCT (Roll Control Thrusters), розташованих на протилежних сторонах першого ступеню між бічними прискорювачами.

Перший ступінь працює протягом 105 секунд після запуску і від'єднується на висоті близько 76 км.

Прискорювачі

По бокам первого ступеню прикріплені 6 твердопаливних прискорювачів.

Стандартна версія ракети-носія PSLV використовує прискорювачі PSOM, довжиною 10 м і діаметром 1 м. Кожен прискорювач вміщує близько 9 т палива на основі HTPB і розвиває тягу 503 кН з питомим імпульсом 262 с. Час роботи прискорювачів PSOM становить 44 секунди.

Версія PSLV-XL використовує збільшені прискорювачі PSOM-XL довжиною 13,5 і вони вміщають до 12 т палива. Тяга прискорювачів PSOM-XL становить 719 кН, тривалість роботи — 49 секунд.

4 прискорювача з 6 запалюються в момент запуску ракети-носія, 2 — через 25 секунд після старту. Зазвичай перші від'єднуються на висоті 24 км через 68 секунд після запуску, другі — на висоті 41 км на 90-й секунді польоту. 2 прискорювача також оснащені системою SITVC для додаткового контролю обертання ракети-носія.

Другий ступінь

Другий ступінь PS2 має діаметр 2,8 м, довжину 12,8 м і суху вагу 5300 кг.

На ступені встановлено 1 рідинний ракетний двигун Vikas з тягою 799 кН (в перших 7 польотах тяга становила 725 кН), в якості палива двигун використовує суміш несиметричного диметилгідразина (пальне) і тетраоксид діазота (окисник), яка самозаймається. Ступінь вміщує до 40,7 т компонентів палива.

Двигун може відхилятися від центральної осі в межах 4 градусів, забезпечуючи контроль вектора тяги. Контроль обертання забезпечується двома двигунами реактивної системи управління (Hot Gas Reaction Motor Control).

Час роботи ступеню становить 158 секунд, відстиковується на висоті близько 277 км.

Третій ступінь

Третій ступінь PS3 — твердопаливний, використовує те ж паливо, що і перший ступінь. Має діаметр 2,02 м, довжину 3,54 м, суха вага 1100 кг і вміщає 6700 кг палива. Тяга двигуна S7 становить 240 кН з питомим імпульсом 294 с. Двигун має сопло з композитних матеріалів, який може відхилятися від центральної осі в межах 2 градусів, дозволяючи здійснювати контроль вектора тяги по рисканню і тангажу. Обертання контролюється реактивною системою управління четвертого ступеню.

Четвертий ступінь

Четверта ступінь PS4 обладнана польотним комп'ютером і системою інерціальної навігації, які забезпечують управління процесом польоту ракети-носія з моменту запуску. Діаметр ступеня 2,02 м, довжина — 2,6 м, сухий вага — 920 кг. На ступінь встановлені 2 рідинних ракетних двигуна L-2-5, тяга кожного становить 7,6 кН, питома імпульс — 308 с. Пальним для них служить монометилгидразин, а окислювачем — суміш оксидів азоту (MONMON). Стабілізація палива забезпечується підвищеним тиском з використанням стисненого гелію. Двигуни можуть відхиляться від центральної осі до 3 градусів, забезпечуючи контроль вектора тяги по тангажу і рисканню. Контроль обертання здійснює реактивною системою управління. Ця ж система забезпечує керування положенням ступеня у фазі вільного польоту і для переорієнтації при відстиковки декількох космічних апаратів.

При запуску модифікацій PSLV і PSLV-XL ступінь вміщує 2000 кг палива, при запуску PSLV-CA — 1600 кг Час роботи ступені залежить від профілю місії і може досягати 525 секунд.

Головний обтічник

На ракеті-носії використовують алюмінієвий обтічник висотою 8,3 м, діаметром 3,2 м і вагою 1150 кг. Зазвичай він від'єднується через 165 секунд після запуску на висоті близько 130 км.

Модифікації

PSLV

Перший і основний варіант PSLV. Чотириступінчаста ракета-носій, що використовує 6 стандартних бічних твердопаливних прискорювачів PSOM. Висота ракети становить 44 метри, стартова маса — 295 т.

PSLV-CA

У даній модифікації ракета-носій вперше запущена в 2007 році, використовується за необхідності запуску порівняно невеликого корисного навантаження. CA в назві позначає Core Alone (з англ. core alone — лише серцевина). Використовуються основні ступені, без бічних прискорювачів. На першому ступені залишаються закріпленими баки з паливом для системи управління вектором тяги та двигуни для контролю обертання. Четвертий ступінь використовує на 400 кг менше палива. Стартова маса — 229 т[8].

PSLV-XL

Покращена стандартна модифікація PSLV. Стартова маса становить 320 т, використовуються збільшені бічні твердопаливні прискорювачі PSOM-XL. 29 грудня 2005 року ІSRO провела успішні випробування вдосконаленої версії стартового прискорювача. Перший запуск версії PSLV-XL відбувся в 2008 році, був запущений перший індійський місячний зонд Чандраян-1[9].

Запуски ракети-носія PSLV

Дата запуску

(UTC)

Версія Стартовий

майданчик

Корисне навантаження Маса

(в кг)

Результат
D1 20 вересня 1993,

05:12

PSLV Шрихарикота,

перший

IRS-1E 846 Невдача
Перша тестова спроба запуску. Через помилку в програмі управління запуск завершився невдачею, уламки ракети впали в Бенгальську затоку.
D2 15 жовтня 1994,

05:05

PSLV перший IRS-P2 804 Успіх
Другий тестовий і перший успішний запуск.
D3 21 березня 1996,

04:53

PSLV перший IRS-P3 930 Успіх
C1 29 вересня 1997,

04:47

PSLV перший IRS-D1 1250 Часткова
невдача
Через збій в роботі четвертого ступеню апарат був виведений не на розрахункову орбіту. Витік гелію спровокував зниження продуктивності ступеню на 140 м/с, замість кругової орбіти висотою 817 км апарат виведений на еліптичну орбіту 301×823 км. Було використано 70 % власного палива апарату для довиведення його на функціональну орбіту 742×822 км[10][11].
C2 26 травня 1999,

06:22

PSLV перший Oceansat-1

DLR-Tubsat
KitSat 3

1036

45
107

Успіх
Перший успішний комерційний запуск.
C3 22 жовтня 2001,

04:53

PSLV перший TES
PROBAPROBA[12]

BIRD

1108

94
92

Успіх
C4 12 вересня 2002,

10:23

PSLV перший 1060 Успіх
Перший запуск на геоперехідну орбіту[13].
C5 17 жовтня 2003,

04:52

PSLV перший ResourceSat-1 1360 Успіх
C6 5 травня 2005,

04:45

PSLV Шрихарикота,

другий

Cartosat-1

HAMSAT

1560

42,5

Успіх
C7 10 січня 2007,

03:54

PSLV перший CartoSat-2

SRE
LAPAN-TUBSAT
PEHUENSAT-1

650

550
56
6

Успіх
Вперше використовувався диспенсер Dual Launch Adapter для запуску чотирьох супутників[14]. Вперше на борту використовувалася відеосистема, для зйомки відділення перших трьох супутників від четвертого ступеню ракети[15].
C8 23 квітня 2007,

10:00

PSLV-CA перший AGILE

AAM

352

185

Успіх
Перший запуск модифікації PSLV-CA. Перший комерційний запуск із закордонним супутником в якості основного корисного навантаження.
C10 21 січня 2008,

03:45

PSLV-CA перший TecSAR 260 Успіх
Другий комерційний запуск (зарубіжний супутник в якості основного корисного навантаження).
C9 28 квітня 2008,

03:53

PSLV-CA другий Cartosat-2A

IMS-1/TWSAT
RUBIN-8
CanX-6/NTS
CanX-2
Cute 1.7+APD-2
Delfi-C3
Seeds-2
Compass-1
AAUSAT-II

690

83
8
6,5
3,5
3
2,2
1
1
0,75

Успіх
Найбільша кількість супутників (10) виведених PSLV за один раз[16].
C11 22 жовтня 2008,

00:52

PSLV-XL другий Чандраян-1 1380 Успіх
Перший індійський місячний зонд і перший запуск модифікації PSLV-XL[17].
C12 20 квітня 2009,

01:15

PSLV-CA другий RISAT-2

ANUSAT

300

40

Успіх
Запуск першого індійського радіолокаційного супутника.
C14 23 вересня 2009,

06:21

PSLV-CA перший Oceansat-2

Rubin 9.1
Rubin 9.2
SwissCube-1
BeeSat
UWE-2
ITUpSAT1

960

8
8
1
1
1
1

Успіх
C15 12 липня 2010,

03:52

PSLV-CA другий Cartosat-2B

ALSAT-2A
AISSat-1[18]
TIsat-1[19][20]
StudSat

690[21]

117
6.5
1
0,95

Успіх
C16 20 квітня 2011,

04:42

PSLV перший Resourcesat-2

X-Sat
YouthSat

1206

106
92

Успіх
Російсько-індійський супутник YothSat створений російськими та індійськими університетами для освітніх програм[22]. Перший сінгапурський супутник X-Sat буде збирати дані про ерозію ґрунтів протягом 3 років. Індійський супутник Resourcesat-2 призначений для дистанційного зондування Землі, на ньому встановлена канадська апаратура спостереження за морськими суднами.
C17 15 липня 2011,

11:18

PSLV-XL другий GSAT-12 1410 Успіх
Перше використання польотного комп'ютера Vikram.
C18 12 жовтня 2011,

05:31

PSLV-CA перший Megha-Tropiques

VesselSat-1
SRMSAT
Jugnu

1000

29
11
4

Успіх
Третій комерційний запуск.
C19 26 квітня 2012,

00:17

PSLV-XL перший RISAT-1 1858 Успіх
C21 9 вересня 2012,

04:23

PSLV-CA перший SPOT-6

mRESINS
PROITERES

712

50
15

Успіх
C20 25 лютого 2013,

12:31

PSLV-CA перший SARAL

Sapphire
NEOSSat
TUGSAT-1
UniBRITE-1
STRaND-1
AAUSAT3

409

148
74
14
14
6,5
0,8

Успіх
C22 1 липня 2013,

18:11

PSLV-XL перший IRNSS-1A 1425 Успіх
C25 5 листопада 2013,

09:08

PSLV-XL перший Mangalyaan 1350 Успіх
Перша індійська місія до Марсу[23].
C24 4 квітня 2014,

11:44

PSLV-XL перший IRNSS-1B 1432 Успіх
Другий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C23 30 червня 2014,

04:22

PSLV-CA перший SPOT 7

Can-X4
Can-X5
AISAT
VELOX-1

714

15
15
14
7

Успіх
Четвертий комерційний запуск.
C26 15 жовтня 2014,

20:02

PSLV-XL перший IRNSS-1C 1425 Успіх[24]
Третій супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C27 28 березня 2015,

11:49

PSLV-XL другий IRNSS-1D 1425 Успіх[25]
Четвертий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C28 10 липня 2015,

16:28

PSLV-XL перший UK-DMC3A

UK-DMC3B
UK-DMC3C
CBNT-1
DeOrbitSail

447

447
447
91
7

Успіх[26]
Найважчий вантаж виведений в комерційний запуск ISRO (1439 кг)[27].
C30 28 вересня 2015,

04:30

PSLV-XL перший Astrosat

LAPAN-A2
ExactView 9
Lemur-2 1, 2, 3, 4

1650

68
5,5
4 (×4)

Успіх
C29 16 грудня 2015,

12:30

PSLV-CA перший TeLEOS-1

VELOX C1
VELOX 2
Kent Ridge 1
Galassia
Athenoxat-1

400

123
13
78
3,4

Успіх
Комерційний запуск шести сінгапурських супутників. Вперше проведено повторне запалення четвертого ступеню після завершення основної місії[28].
C31 20 січня 2016,

04:01

PSLV-XL другий IRNSS-1E 1425 Успіх
П'ятий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C32 10 березня 2016,

10:31

PSLV-XL другий IRNSS-1F 1425 Успіх
Шостий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C33 28 квітня 2016,

07:20

PSLV-XL перший IRNSS-1G 1425 Успіх
Сьомий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C34 22 червня 2016,

03:56

PSLV другий Cartosat-2C

Skysat Gen 2-1
BIROS (FireBird 2)
M3MSat
LAPAN A3
GHGSat-D (Claire)
Dove Flock-2p (1, 2, …, 11, 12)
SathyabamaSat
Swayam

727,5

110
130
85
120
25,5
4,7 (×12)
1,5
1

Успіх
Запуск одночасно 20 супутників, рекордна кількість для ракети-носія PSLV. Сумарна вага корисного навантаження — 1288 кг. Після виведення супутників на орбіту проведено вже другий експеримент з повторним запуском четвертої ступені[29][30][31][32].
C35 26 вересня 2016,

3:42

PSLV перший SCATSAT-1

AlSat-1B
AlSat-2B
BlackSky Pathfinder 1
Pratham
AlSat-1N
PISat
CanX-7

371

120
110
50
10
7
5,3
3,5

Успіх
Вперше корисне навантаження виведене на 2 різні орбіти. Після відстиковки супутника SCATSAT-1 на орбіті заввишки км і нахилом 98,1°, четвертий ступінь ракети-носія здійснив два 20-секундних включення двигуна, знизивши висоту орбіти до 689 км для відділення інших семи супутників. Також вперше ракета-носій PSLV виконала 5 запусків протягом одного року[33].
C36 7 грудня 2016,

04:55

PSLV-XL перший Resourcesat-2A 1235 Успіх[34]
C37 15 лютого 2017,

03:58

PSLV-XL перший Cartosat-2D

INS-1A
INS-1B
Dove Flock-3p 1, 2, …, 87, 88
Lemur-2 22, 23, …, 28, 29
PEASSS
DIDO-2
BGUSat
Al-Farabi-1
Nayif-1

714

8,4
9,7
4,7 (×88)
4,6 (×8)
3
4,2
4,3
1,7
1,1

Успіх
Запуск рекордної кількості супутників одночасно (104 шт., Загальною масою 1 378 кг) на орбіту висотою 500 км[3][4][2].
C38 23 червня 2017,

03:59

PSLV-XL перша Cartosat-2E

NIUSAT (Keralshree)
CE-SAT 1
Max Valier Sat
Venta-1
CICERO-6
D-Sat
Blue Diamond
Green Diamond
Red Diamond
Lemur-2 34, 35, …, 40, 41
Aalto-1
ROBUSTA-1B
SUCHAI
skCUBE
COMPASS-2 (QB50 DE04)
InflateSail (QB50 GB06)
LituanicaSAT-2 (QB50 LT01)
URSA MAIOR (QB50 IT02)
NUDTSat (QB50 CN06)
Pegasus (QB50 AT03)
UCLSat (QB50 GB03)
VZLUsat-1 (QB50 CZ02)
Tyvak 53B

712

15
65
16
7,5
10
4,5
6
6
6
4,7 (×8)
4
1
1
1
4
4
4
3
2
2
2
2
?

Успіх
Запуск шостого супутника ДЗЗ серії Cartosat-2 і другорядного навантаження, що складається з 30 малих супутників загальною масою 243 кг, серед яких перші супутники Латвії та Словаччини[35][36].
C39 31 августа 2017, 13:30 PSLV-XL другий IRNSS-1H 1425 Невдача
Запуск восьмого супутника індійської регіональної супутникової системи навігації завершився невдачею. На ділянці роботи другого ступеня, в призначений час, через 3 хвилини 24 секунд після старту ракети-носія, головний обтічник для корисного навантаження відокремився від четвертого ступеня. Через додаткову вагу обтічника, четверта ступінь вийшла на орбіту 167 × 6554 км, з нахилом 19,18°, набагато нижче запланованої орбіти 284 × 20650 км. Супутник відокремився всередині обтічника[37].
C40 12 січня 2018, 03:59 PSLV-XL перша Cartosat-2F

Microsat-TD
LEO Vantage-1
Carbonite-2
ICEYE
CICERO-7
INS-1C
Arkyd-6A
Corvus-BC 3
Flock-3p' 1, 2, 3, 4
Lemur-2 y1, y2, y3, y4
MicroMAS-2a
PicSat
CANYVAL-X 1 (Tom)
CANYVAL-X 2 (Jerry)
CNUSail-1 (Papillon)
KAUSAT-5
SIGMA (KHUSAT-3)
DemoSat-2
Tyvak 61C
Fox-1D
STEP Cube Lab
SpaceBEE 1, 2, 3, 4

710

~120

100

~10
11
10
11
5 (×4)
4 (×4)
5,5
4
2,7
1
4
4
4


1
1

Успіх[38]
Запуск супутника ДЗЗ Cartosat-2F, а також 30 малих супутників загальною масою 613 кг. Сумарна маса корисного навантаження становить 1 323 кг. 30 супутників виведені на сонячно-синхронну орбіту висотою 505 км, а потім четвертий ступінь опустився на орбіту висотою 359 км і випустив індійський мікросупутник Microsat-TD[39].
Запуски, що плануються
Дата запуску

(UTC)

Версія Стартовий

майданчик

Корисне навантаження Масса

(в кг)

Результат
C41 2018 PSLV-XL другий IRNSS-1I
2018 PSLV-XL Team Indus

HAKUTO

Запуск індійського і японського апаратів на поверхню Місяця в рамках конкурсу Google Lunar X PRIZE[40].
2018 PSLV Cartosat-3
2018 PSLV-CA EnMAP
2018 PSLV Oceansat-3
2019 PSLV Cartosat-3A
2019 PSLV-XL RISAT-1A
2019 PSLV-XL Aditya
Перший індійський супутник для вивчення Сонця буде запущений в точку Лагранжа L1 системи Земля-Сонце[41].
2020 PSLV Cartosat-3B
2020 PSLV Oceansat-3A
2020 PSLV-XL RISAT-2A

Примітки

  1. Индийская ракета с 20 спутниками стартовала в Бенгальском заливе. РИА Новости. 22 червня 2016. Процитовано 22 червня 2016.
  2. PSLV-C37 (брошюра). ISRO (англ.).
  3. India’s PSLV Rocket races into Orbit with 104 Satellites – a new World Record. Spaceflight101 (англ.). 15 лютого 2017.
  4. India lofts a record 104 spacecraft on a single rocket. Spaceflight Now (англ.). 15 лютого 2017.
  5. PSLV Launch Vehicle (англ.). spaceflight101.com.
  6. POLAR SATELLITE LAUNCH VEHICLE (англ.). www.isro.gov.in.
  7. PSLV (англ.). spacelaunchreport.com.
  8. ISRO Annual Report 2006 - Space Transportation. ISRO. Архів оригіналу за 11 квітня 2006.
  9. PSLV to get new versions. The New Indian Express daily. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007.
  10. India (SLV/ASLV/PSLV/GSLV) Flight History by Variant/Year (1979-Present). Comprehensive Orbital Launch Failure List (англ.). spacelaunchreport.com.
  11. Индия. IRS-1D на нерасчетной орбите. Новости Космонавтики. 5 жовтня 1997. Архів оригіналу за 20 грудня 2008.
  12. ESA — Proba Missions. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 27 січня 2018.
  13. PSLV-C4/METSAT Mission (англ.). isro.gov.in. 9 вересня 2002.
  14. PSLV-C7 using DLA
  15. PSLV-C7 using Video Imaging System
  16. India sets its sights on the Moon. BBC. 21 жовтня 2008. Архів оригіналу за 21 березня 2012.
  17. Chandrayaan-1 (англ.). www.isro.gov.in.
  18. AISSat-1 Facts
  19. TIsat-1 Home
  20. SUPSI-DTI
  21. ISRO to launch five satellites on July 12. IANS. Sify. 3 липня 2010. Архів оригіналу за 21 березня 2012.
  22. М. И. Панасюк. О запуске спутника «ЮТСАТ». НИИЯФ МГУ. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 18 вересня 2011.
  23. MARS ORBITER MISSION (англ.). www.isro.gov.in.
  24. PSLV-C26/IRNSS-1C (eng). isro.org. Архів оригіналу за 12 липня 2015.
  25. PSLV-C27/IRNSS-1D (eng). isro.org. Архів оригіналу за 12 липня 2015.,
  26. PSLV-C28/DMC3 (eng). isro.org. Архів оригіналу за 12 липня 2015.
  27. PSLV Successfully Launches Five Satellites from UK. isro.org. Архів оригіналу за 12 липня 2015.
  28. ISRO Successfully Tests Multiple Burn Fuel Engine During Launch of Six Singaporean Satellites (англ.). newindianexpress.com. 16 грудня 2015.
  29. Індія запустила и успешно вывела на орбиту одновременно 20 спутников. ТАСС. 22 червня 2016.
  30. India’s PSLV launches Cartosat-2C and 19 small satellites, including 13 commercial U.S. spacecraft. Space News (англ.). 22 червня 2016.
  31. India’s PSLV blasts off with 20 satellites. Spaceflight Now (англ.). 22 червня 2016.
  32. International Assortment of Satellites lifted by Indian PSLV Rocket. Spaceflight101 (англ.). 22 червня 2016.
  33. PSLV Rocket aces first Multi-Orbit Mission, delivers eight International Satellites. Spaceflight101 (англ.). 26 вересня 2016.
  34. Resource-mapping satellite blasts off from India. Spaceflight Now (англ.). 7 грудня 2016.
  35. India’s PSLV Soars to Orbit with 31 Satellites, performs In-Space Testing for Future Capabilities. Spaceflight101 (англ.). 23 червня 2017.
  36. 40th flight of India’s PSLV declared a success. Spaceflight Now (англ.). 23 червня 2017.
  37. Two-Decade Success Streak Ends with PSLV Launch Failure on IRNSS-1H Mission. Spaceflight101 (англ.). 31 серпня 2017.
  38. India’s PSLV lifts off on first flight since fairing failure. Spaceflight Now (англ.). 12 січня 2017.
  39. PSLV-C40 / Cartosat-2 Series Satellite Brochure. ISRO (англ.).
  40. Google Lunar XPRIZE Team HAKUTO Announces Rideshare Agreement with TeamIndus for a 2017 Lunar Mission. Team HAKUTO (англ.). 20 грудня 2016.
  41. Aditya - L1 First Indian mission to study the Sun. ISRO (англ.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.