Quercus prinoides

Це кущ або досить невелике дерево, що досягає максимальної висоти 7.6 м[1]. Кора білувата або сіра, тонка, луската, зморщена. Гілочки коричневі, стають сірими. Бруньки коричневі, круглясті, загострені. Листки 7–15 × 2.5–6 см, від овальних до ланцетних; верхівка загострена; основа клиноподібна; край цілий із загостреними зубами; блискуче зелені, без волосся зверху й трохи запушені знизу; ніжки листків 1–1.5 см завдовжки. Жолуді завдовжки 1.8–2.7 см, 1–1.2 см у діаметрі; поодинокі або в парі; сидячі або іноді на ніжці довжиною 3–8 мм; чашечка діаметром 1.2–1.3 охоплює 1/4–1/3 горіха[2]. Листопадна рослина[3].

Період цвітіння: весна[3].

Поширений на південному сході Онтаріо (Канада), у центральних і східних частинах США[4][5].

Місце проживання складається з сухих кам’янистих ґрунтів, таких як піщаник або сланцеві відслонення, пов'язані з дубово-сосновими типами; висота: 0–500 м[1].

Нема інформації[1].

Основною загрозою для Q. prinoides є зміна клімату[1].

• 
  стовбур
• 
  листя
• 
  жолудь
• 
  ілюстрація