TAS2R38

TAS2R38 (англ. Taste 2 receptor member 38) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 7-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 333 амінокислот, а молекулярна маса — 37 892[4].

Послідовність амінокислот
1020304050
MLTLTRIRTVSYEVRSTFLFISVLEFAVGFLTNAFVFLVNFWDVVKRQAL
SNSDCVLLCLSISRLFLHGLLFLSAIQLTHFQKLSEPLNHSYQAIIMLWM
IANQANLWLAACLSLLYCSKLIRFSHTFLICLASWVSRKISQMLLGIILC
SCICTVLCVWCFFSRPHFTVTTVLFMNNNTRLNWQIKDLNLFYSFLFCYL
WSVPPFLLFLVSSGMLTVSLGRHMRTMKVYTRNSRDPSLEAHIKALKSLV
SFFCFFVISSCAAFISVPLLILWRDKIGVMVCVGIMAACPSGHAAILISG
NAKLRRAVMTILLWAQSSLKVRADHKADSRTLC
TAS2R38
Ідентифікатори
Символи TAS2R38, PTC, T2R38, T2R61, taste 2 receptor member 38, THIOT
Зовнішні ІД OMIM: 607751 MGI: 2681306 HomoloGene: 47976 GeneCards: TAS2R38
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
5726
387513
Ensembl
ENSG00000257138
ENSMUSG00000058250
UniProt
P59533
Q7TQA6
RefSeq (мРНК)
NM_176817
NM_001001451
RefSeq (білок)
NP_789787
NP_001001451
Локус (UCSC) Хр. 7: 141.97 – 141.97 Mb Хр. 6: 40.61 – 40.61 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Кодований геном білок за функціями належить до G-білокспряжених рецепторів, один зі смакових рецепторів, що відповідає за смак гіркого. Локалізований у мембрані.

Алелі цього гена пов'язані з різною чутливістю людей до фенілтіокарбаміду.

Література
  • Bufe B., Hofmann T., Krautwurst D., Raguse J.-D., Meyerhof W. (2002). The human TAS2R16 receptor mediates bitter taste in response to beta-glucopyranosides.. Nat. Genet. 32: 397 — 401. PubMed DOI:10.1038/ng1014
  • Conte C., Ebeling M., Marcuz A., Nef P., Andres-Barquin P.J. (2002). Identification and characterization of human taste receptor genes belonging to the TAS2R family.. Cytogenet. Genome Res. 98: 45 — 53. PubMed DOI:10.1159/000068546
  • Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes.. Mol. Biol. Evol. 22: 432 — 436. PubMed DOI:10.1093/molbev/msi027
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste.. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366 — 371. PubMed DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
  • Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction.. J. Biol. Chem. 277: 1 — 4. PubMed DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки
  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9584 (англ.). Процитовано 7 вересня 2017.
  4. UniProt, P59533 (англ.). Процитовано 7 вересня 2017.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.