U-125 (1940)
U-125 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 10 травня 1940 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 10 грудня 1940 року, а 3 березня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
U-125 | ||
---|---|---|
U 125 | ||
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-125 | ||
Верф | Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен | |
Під прапором | Третій Рейх | |
Належність | Кріґсмаріне | |
Порт приписки | Лор'ян | |
Замовлення | 7 серпня 1939 | |
Закладений | 10 травня 1940 | |
Спуск на воду | 10 грудня 1940 | |
Введений до складу флоту | 3 березня 1941 | |
На службі | 1940—1943 | |
Загибель | 6 травня 1943 року затоплений північно-східніше мису Ньюфаундленда у наслідок тарану британського есмінця «Орібі» та обстрілу з корвета «Сноуфлейк» | |
Сучасний статус | затоплений | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Кампанія в Карибському морі | |
Основні характеристики | ||
Тип корабля | великий океанський торпедний ДПЧ | |
Позначення проєкту | типу IXC | |
Швидкість (надводна) | 18,2 вузлів (33,7 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 7,3 (13,5 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 230 м | |
Дальність плавания | 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
Розміри | ||
Водотоннажність надводна | 1 120 т | |
Водотоннажність підводна | 1 232 т | |
Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,76 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,76 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46 2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 2 200 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
Історія служби | |
---|---|
У складі | 2-га флотилія ПЧ |
Командувачі |
KptLt Гюнтер Кунке (березень — грудень 1941) KptLt Ульріх Фолькерс (грудень 1941 — травень 1943) |
Операції | 7 походів |
Перемоги | 17 суден (82 873 GRT) затоплено |
Історія служби
U-125 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 3 березня 1941 року U-125 розпочав службу у складі 2-ї навчальної флотилії, а з 1 липня 1941 року — після завершення підготовки — в бойовому складі цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне.
З липня 1941 року і до травня 1943 року U-125 здійснив 7 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 439 днів. Загалом підводний човен потопив 17 суден противника сумарною водотоннажністю 82 873 брутто-регістрових тонни.
Командири
Перелік уражених U-125 суден у бойових походах
№ | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Третій похід (18.12.1941—23.02.1942, 68 діб; Лор'ян—Лор'ян)[3] | |||||||||||
1 | 26 січня 1942 | KptLt Ульріх Фолькерс | West Ivis[4] | суховантажне судно | США | 5 666 | генеральний вантаж | потоплено 35°03′ пн. ш. 73°10′ зх. д. |
45 (усі загинули) | ||
Четвертий похід (4.04—13.06.1942, 71 доба; Лор'ян—Лор'ян) | |||||||||||
2 | 23 квітня 1942 | Lammot Du Pont[5] | суховантажне судно | США | 5 102 | 6812 тонн льону | потоплено 27°10′ пн. ш. 57°10′ зх. д. |
54 (19 загинули та 35 вижили) | |||
3 | 3 травня 1942 | San Rafael[6] | суховантажне судно | Домініканська Республіка | 1 973 | потоплено 18°36′ пн. ш. 79°12′ зх. д. |
38 (1 загиблий та 37 вижили) | ||||
4 | 4 травня 1942 | Tuscaloosa City[7] | суховантажне судно | США | 5 687 | 7916 тонн генеральних вантажів, включаючи марганцеву руду, каучук, джут і шелак | потоплено 18°25′ пн. ш. 81°31′ зх. д. |
34 (усі вижили) | |||
5 | 6 травня 1942 | Green Island[8] | суховантажне судно | США | 1 946 | 2704 тонни генеральних вантажів | потоплено 18°25′ пн. ш. 81°30′ зх. д. |
22 (усі вижили) | |||
6 | 6 травня 1942 | Empire Buffalo[9] | суховантажне судно | Велика Британія | 6 404 | баласт | потоплено 19°14′ пн. ш. 82°34′ зх. д. |
42 (13 загинуло та 29 вижили) | |||
7 | 9 травня 1942 | Calgarolite[10] | танкер | Канада | 11 941 | баласт | потоплений 19°24′ пн. ш. 82°30′ зх. д. |
45 (усі вижили) | |||
8 | 14 травня 1942 | Comayagua[11] | суховантажне судно | Гондурас | 2 493 | баласт | потоплено 19°00′ пн. ш. 81°37′ зх. д. |
42 (7 загиблих та 35 вижили) | |||
9 | 18 травня 1942 | Mercury Sun[12] | танкер | США | 8 893 | 93 607 барелів флотського мазуту | потоплений 20°01′ пн. ш. 84°26′ зх. д. |
35 (6 загиблих та 29 вижили) | |||
10 | 18 травня 1942 | William J. Salman[13] | суховантажне судно | США | 2 616 | 2730 тонн будівельного матеріалу | потоплено 20°08′ пн. ш. 83°46′ зх. д. |
28 (6 загиблих та 22 вижили) | |||
П'ятий похід (27.07—6.11.1942, 103 доби; Лор'ян—Лор'ян) | |||||||||||
11 | 1 вересня 1942 | Ilorin[14] | суховантажне судно | Велика Британія | 815 | баласт | потоплено 5°00′ пн. ш. 01°00′ зх. д. |
37 (33 загиблих та 4 вцілілих) | |||
12 | 23 вересня 1942 | Bruyère[15] | суховантажне судно | Велика Британія | 5 335 | 6729 тонн продуктів харчування та генеральних вантажів, у тому числі паковане м'ясо, шкури, бавовна та рис | потоплено 4°55′ пн. ш. 17°16′ зх. д. |
51 (усі вижили) | |||
13 | 29 вересня 1942 | Baron Ogilvy[16] | суховантажне судно | Велика Британія | 3 391 | 5150 тонн залізної руди | потоплено 2°30′ пн. ш. 14°30′ зх. д. |
40 (8 загиблих та 32 вижили) | |||
14 | 30 вересня 1942 | Empire Avocet[17] | суховантажне судно | Велика Британія | 6 015 | 3724 тонни замороженого м'яса та 1225 тонн генеральних вантажів | потоплено 4°05′ пн. ш. 13°23′ зх. д. |
51 (2 загиблих та 49 вижили) | |||
15 | 30 вересня 1942 | Kumsang[18] | пасажирське судно | Велика Британія | 5 447 | 7000 тонн генеральних вантажів | потоплено 4°07′ пн. ш. 13°40′ зх. д. |
114 (4 загиблих та 110 вижили) | |||
16 | 8 жовтня 1942 | Glendene[19] | суховантажне судно | Велика Британія | 4 412 | 6900 тонн генеральних вантажів | потоплено 4°29′ пн. ш. 17°41′ зх. д. |
43 (5 загиблих та 38 вижили) | |||
Сьомий похід (13.04—6.05.1943, 24 доби; Лор'ян—загибель) | |||||||||||
17 | 4 травня 1943 | Lorient[20] | суховантажне судно | Велика Британія | 4 737 | баласт | Конвой ONS 5 | потоплено 54°04′ пн. ш. 44°18′ зх. д. |
46 (усі загинули) |
Див. також
- Comandante Cappellini (1939)
- Л-5 «Чартист»
- HMS Unison (P43)
- USS Nautilus (SS-168)
- Ro-39
- Le Conquérant (Q171)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
- U-125. на uboat.net. (англ.)
Література
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання
- U 125(нім.)
- Type IX(англ.)
- Type IX U-Boat(англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ(рос.)
- U-125(рос.)
- U-125 (1940)(рос.)