U-36 (1936)

U-36 — середній німецький підводний човен типу VII A, часів Другої світової війни. Замовлення на будівництво було віддано 25 березня 1935 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії Germaniawerft у Кілі 2 березня 1935 рік під заводським номером 559. Спущений на воду 4 листопада 1936 року. 16 грудня 1936 року субмарина прийнята на озброєння під командуванням капітан-лейтенанта Клауса Еверта.

U-36
U-36 в морі в 1936 році: видно номер човна на ходовій рубці та корпусі. В подальшому, з наростанням напруги в бойових діях, він був стертий.
Під прапором  Третій Рейх
Спуск на воду 4 листопада 1936 року
Виведений зі складу флоту 4 грудня 1939 року
Сучасний статус потоплений
Основні характеристики
Тип корабля середній ДПЧ
Позначення проєкту VII A
Швидкість (надводна) 17 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавания 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44—60 осіб
Вартість 4 189 000 ℛℳ
Розміри
Водотоннажність надводна 626 т
Водотоннажність підводна 745 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 64,51 м
Ширина корпусу найб. 5,85 м
Висота 9,5 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,37 м
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 11 торпед або 22 міни TMA
ППО 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling
U-36
Район загибелі U-36

Історія служби

Прийняття в дію U-36, 14 грудня 1936 року

Човен здійснив 2 бойових походи. Потопи 2 судна сумарною водотоннажністю 2 813 брт, одне судно водотоннажністю 1 617 брт захопив.

U-36 під час тренувальних вправ у 1936 році

1-й похід

31 серпня 1939 року човен вийшов з Вільгельмсгафена і був в морі, коли почалася війна. 6 вересня човен прибув до Кіля і на наступний день вирушив у свій перший бойовий похід.[1] Три тижні субмарина патрулювала Північне море, в надії на зустріч з кораблями, що курсують між Британією і Скандинавією і кораблями, що переправляли військові запаси. Під час цього походу човен потопив два пароплави: британський SS Truro (974 брт) і шведський SS Silesia (1839 брт) — що перевозили британські вантажі.

В цей же час британський підводний човен «Сіхорс» торпедував U-36, заявивши про потоплення, хоча насправді всі торпеди пройшли повз.[2]

27 вересня Фреліх і його команда захопили інше шведське судно SS Algeria (1617 брт), яке експортували в Німеччину після закінчення походу.

Після цього човен повернувся в Кіль, де й залишався до грудня.[3]

Під час свого першого походу субмарина U-36 так само встановила мінне поле, на якому 29 вересня підірвалося і затонуло норвезьке вантажне судно SS Solaas.[4] За іншими даними, SS Solaas було зупинено і оглянуто, а після перевірки паперів відпущено. Після цього на судні виявилася пробоїна, як припускав екіпаж, вона з'явилася в результаті диверсії, що в результаті призвела до затоплення судна 28 вересня.

Так чи інакше, причина пробоїни так і не була встановлена. Ніхто з екіпажу не чув пострілів або вибухів, так само, як і не спостерігав будь-яких ознак торпедного запуску.[5]

2-й похід

U-36 та інша німецька субмарина на задньому плані в морі в 1936 році

17 листопада 1939 року Штаб керівництва війною на морі (SKL) віддав наказ U-36 і U-38 знайти місце для розміщення Базис Норд — секретної німецької військово-морської бази для рейдів на морські шляхи сполучення союзників у районі Кольського півострова.[6] Ця місія вимагала кодованих повідомлень радянським військово-морським силам, які патрулюють район, з метою запиту ескорту до передбачуваного місця розташування бази.[7]

Однак U-36 так і не покинув Норвезьке море.

4 грудня 1939 року, через два дні виходу з Вільгельмсгафена, він був виявлений у надводному положенні біля норвезького порту Ставангер британським ПЧ «Салмон», який випустив одну торпеду по виявленому противнику, що призвела до потоплення U-36 разом з усіма 40 членами екіпажу на борту.[8] Під час того походу «Салмон» також торпедував легкі крейсери Лейпциг та Нюрнберг.[9]

Після втрати U-36, U-38 пройшов на Кольський півострів, і, успішно досягнувши місця призначення, завершив місію по розвідці Базис Норд.

Атаки на човен

17 вересня 1939 року британський підводний човен «Сіхорс» випустив по U-36 триторпедний залп. Німецький човен знаходився у надводному положенні і був нерухомий, оскільки здійснював огляд нейтрального данського пароплава. Одна з британських торпед пройшла безпосередньо під U-36. Ні пошкоджень, ні постраждалих не було.

Командири

Флотилії

Потоплені судна

Дата Тип Приналежність Дата Тоннаж (БРТ) Вантаж Доля Місце
SS Truro вантажне судно  Велика Британія 15 вересня 1939 974 500 тонн вугілля і коксу, генеральний вантаж, 150 тонн нікелю і міді потоплений 58°20′ пн. ш. 2°00′ сх. д.
SS Silesia вантажне судно  Швеція 25 вересня 1939 1 839 ліс, генеральний вантаж, що складається із сталі і залізних болванок потоплений 58°27′ пн. ш. 4°05′ сх. д.
SS Algeria вантажне судно  Швеція 27 вересня 1939 1 617 чавун у чушках та залізні болванки захоплений 58°27′ пн. ш. 4°08′ сх. д.

Див. також

Примітки

  1. U-Boat Operations: U-36. ubootwaffe.net. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 21 серпня 2010.
  2. Blair 2000, p. 96.
  3. Helgason, Guðmundur. Patrol info for U-36 (First patrol). U-boat patrols. Uboat.net. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 18 грудня 2009.
  4. Ship Details – Solaas. ubootwaffe.net. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 21 серпня 2010.
  5. Ship Details – Solaas. warsailors.com. Архів оригіналу за 10 березня 2013.
  6. Philbin 1994, p. 95.
  7. Philbin 1994, p. 96
  8. Helgason, Guðmundur. Patrol info for U-36 (Second patrol). U-boat patrols. Uboat.net. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 18 грудня 2009.
  9. Roskill 1998, p. 58.

Посилання

  • Helgason, Guðmundur (1995—2009). U-36. uboat.net. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 24 июня 2009.

57°00′ пн. ш. 5°02′ сх. д.

Література

  • Бішоп К. Підводні човни крігсмаріне. 1939—1945. Довідник-визначник флотилій = Kriegsmarine U-boats 1939—1945. М: Ексмо, 2007. — 192 с. — (Військова техніка III Рейху). — ISBN 978-5-699-22106-6.
  • Ровер Ю. Субмарини, що несуть смерть. Перемоги підводних човнів країн гітлерівської Осі = Jürgen Rohwer. Axis submarine successes 1939—1945. М.: ЗАТ Вид-во Центрполиграф, 2004. — 416 с. 2000 екз. — ISBN 5-9524-1237-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.