U-51 (1938)

U-51 німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 26 лютого 1937 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 11 червня 1938 року, а 6 серпня 1938 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

U-51
Підводний човен U-52, аналогічний U-51
Під прапором  Третій Рейх
Спуск на воду 11 червня 1938 року
Виведений зі складу флоту 6 серпня 1938 року
Сучасний статус 20 серпня 1940 року потоплений британським підводним човном «Кашалот» у Біскайській затоці
Основні характеристики
Тип корабля Торпедний ДПЧ
Позначення проєкту типу VII B
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавания 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Розміри
Водотоннажність надводна 753 т
Водотоннажність підводна 857 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 66,5 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB
U-51
Район загибелі U-51

Історія служби

U-51 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. За період з січня до серпня 1940 року підводний човен здійснив 4 бойових походи в Атлантичний океан, у яких потопив 5 суден противника сумарною водотоннажністю 26296 брутто-регістрових тонн та один допоміжний військовий корабель (4 724 GRT)[2]. У червні 1940 року входив до складу вовчої зграї «Прін», що включала сім німецьких ПЧ[Прим. 1]. Вовча зграя із семи U-Boot оперувала в Північній Атлантиці на шляху руху союзного конвою HX 47, який йшов з Галіфакса до Ліверпуля[Прим. 2][3]

20 серпня 1940 року U-51 потоплений британським підводним човном «Кашалот» у Біскайській затоці західніше Сен-Назер. Всі 43 члени екіпажу загинули.

Командири

Перелік уражених U-51 суден у бойових походах

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (17.01—8.02.1940, 23 доби; КільВільгельмсгафен)[4]
1 22 січня 1940 Gothia[5] суховантажне судно  Швеція 1640 деревна маса та сульфати потоплено
57°46′ пн. ш. 9°50′ зх. д.
23 (12 загиблих та 11 вцілілих)
2 29 січня 1940 Eika[6] суховантажне судно  Норвегія 1503 сіль потоплено
50°00′ пн. ш. 10°00′ зх. д.
18 (16 загиблих та 2 вціліло)
Третій похід (6.06—5.07.1940, 30 діб; КільКіль)
3 25 червня 1940 Windsorwood[7] суховантажне судно  Велика Британія 5395 7100 тонн вугілля Конвой OA 172 потоплено
48°24′ пн. ш. 15°05′ зх. д.
40 (усі вціліли)
4 25 червня 1940 Saranac[8] танкер  Велика Британія 12049 баласт Конвой OA 172 потоплений
48°24′ пн. ш. 15°05′ зх. д.
44 (4 загиблих та 40 вцілілих)
5 29 червня 1940 HMS Willamette Valley (X 39)[9] корабель-пастка  Велика Британія 4724 потоплений
49°27′ пн. ш. 15°25′ зх. д.
92 (67 загиблих та 25 вцілілих)
Четвертий похід (9.08—20.08.1940, 12 діб; Кільзагибель)
6 15 серпня 1940 Sylvafield[10] танкер  Велика Британія 5709 7860 тонн флотського мазуту Конвой HX 62 потоплений
56°39′ пн. ш. 11°16′ зх. д.
39 (3 загинуло та 36 вижило)

Див. також

Примітки

Виноски
  1. Вовча зграя «Прін» існувала з 12 по 17 червня, її командиром був капітан-лейтенант Гюнтер Прін і нараховувала 7 ПЧ: U-25 Г.Бедуна, U-28 Г.Кунке, U-30 Ф.-Ю.Лемп, U-32 Г.Єніша, U-38 Г.Лібе, U-47 Г. Пріна та U-51 Д.Кнорра.
  2. Вовча зграя «Прін» потопила за 5 днів п'ять транспортних суден загальною водотоннажністю 40 494 тонн.
Джерела

Джерела

  • U-51. на uboat.net. (англ.)

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.