U-64 (1939)

U-64 — німецький великий океанський підводний човен типу IX-B військово-морських сил Третього Рейху.

«U-64»
U-64
Основна інформація
Тип підводний човен океанського класу
Під прапором Третій Рейх
Порт приписки Кіль
з 1 квітня 1940 Вільгельмсгафен
Приналежність «Крігсмаріне»
Будівництво AG Weser, Бремен
Замовлено: 16 липня 1937
Номер замовлення 952
Закладено: 15 грудня 1938
Спущено на воду 20 серпня 1939
Введений до складу флоту: 16 грудня 1939
Кінець служби 13 квітня 1940
Загибель: Затоплена протичовновою авіацією 68.33° пн. ш. 17.33° зх. д. / 68.33; -17.33
Бойова служба ПЧ
Підпорядкованість 1-ша флотилія ПЧ
2-га флотилія ПЧ
Кількість бойових походів 1
Командири: капітан-лейтенант Георг-Вільгельм Шульц[1] з 20 листопада 1939
Перемоги: жодних
Параметри
Водотоннажність стандартна — 1 051 т.
підводна — 1 178 т.
Довжина 76,50 м (по ватерлінії)
Ширина 6,76 м
Висота: 9,6 м
Осадка: 4,70 м
Технічні дані
Силова установка Дизель-електрична,
2 форсованих, 9-циліндрових, 4-тактовних дизеля «MAN» M9V40/46
1 електродвигун SSW GU345/34
Потужність 2 × 2 200 к.с. (дизел.двигуни)
2 × 370 к.с. (електродвигуни)
Швидкість 18,2 вузлів (надводна)
7,3 вузли (підводна)
Максимальна глибина занурення 230 м
Автономність: 8 700 миль на 10 вузлах,
64 милі під водою на 4 вузлах
Екіпаж 4 офіцери та 44 матроси
Озброєння
Торпедне озброєння: 4 × 533-мм носових
2 × 533-мм кормових торпедних апаратів,
22 торпеди або 66 міни TMA
Артилерійське озброєння 105-мм L/45 з 110 снарядами
Зенітне озброєння: 1 × 37-мм зенітна гармата 3.7 cm Flak,
1 × 20-мм зенітна гармата 2 cm Flak
U-64
Район загибелі U-64

Історія

U-64 був переданий у 1-шу флотилію підводних човнів Крігсмаріне у Кілі, а з 1 квітня 1940 року переведений до 2-ї флотилії підводних човнів Крігсмаріне у Вільгельмсгафен. На ходовій рубці була нанесена емблема ПЧ — лось чи корова, з морди і прямої кишки якої вистрибують торпеди.

6 квітня 1940 року о 13.15 ПЧ вийшов у перше плавання і 12 квітня о 23.00 прибув до Нарвіку, супроводжуючи допоміжний крейсер «Оріон». При підході у Вестфіорді невдало спробував торпедувати британський міноносець, через що довелось ухилятись від глибинних бомб. Для його ремонту човен відвели до Герьянс-фіорду[2] біля Б'єрквіку[3], де в час другої фази битви за Нарвік 13 квітня ще не відремонтований ПЧ був атакований Fairey Swordfish з лінійного корабля «Ворспайт». Корпус був пошкоджений кулеметним вогнем і двома 350-фунтовими бомбами, що вибухнули поряд корпусу. Загинуло 8 моряків. ПЧ о 13.45 опустився на дно фіорду на глибині 35 м. 12 морякам вдалось покинути ПЧ відразу, а 27 покинули вже затоплений човен. Їм допомогли гірські стрільці, що були на березі. Екіпаж повернувся до Німеччини, де ними укомплектували U-124. Рештки U-64 підняли у серпні 1957 та утилізували.

Див. також

Джерела

  • Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot Verluste in beiden Weltkriegen. Urbes Verlag Hans Jürgen Hansen, Gräfelfing vor München 1998, ISBN 3-924896-43-7 (нім.)
  • Clay Blair: Der U-Boot-Krieg, Band 2: Die Gejagten 1942—1945 Wilhelm Heyne Verlag München 1996, ISBN 3-453-16059-2 (нім.)
  • Georg Högel: Embleme, Wappen, Malings deutscher U-Boote 1939—1945. Koehlers Verlagsgesellschaft, Herford 2001, ISBN 3-7822-0826-9 (нім.)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.