USS Washington (BB-56)

«Вашингтон» (BB-56) (англ. USS Washington (BB-56) — військовий корабель, лінійний корабель типу «Норт Керолайна» військово-морських сил США за часів Другої світової війни.

USS «Вашингтон» (BB-56)
USS Washington (BB-56)
Американський лінійний корабель «Вашингтон» у тихоокеанській затоці П'юджет-Саунд. 10 вересня 1945
Служба
Тип/клас	лінійний корабель типу «Норт Керолайна»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили США
На честь	дев'ятий корабель флоту на ім'я «Вашингтон»[Прим. 1]
Корабельня	Philadelphia Naval Shipyard, Філадельфія
Закладено	14 червня 1938
Спущено на воду	1 червня 1940
Введено в експлуатацію	15 травня 1941
На службі	1941–1947
Статус	24 травня 1961 року проданий на брухт
Нагороди	13 бойових відзнак
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Арктичні конвої * Конвой PQ 15 * Конвой PQ 16 * Конвой QP 12 * Конвой PQ 17 Тихоокеанський ТВД Кампанія в центральній частині Тихого океану * Маріансько-палауська операція * Битва у Філіппінському морі Битва в затоці Лейте Битва за Іодзіму Битва за Окінаву
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	37 486 тонн (стандартна) 44 379 тонн (повна)
Довжина	* 217,8 м (КВЛ) * 222,1 м (повна)
Ширина	33,0 м
Висота	10,0 м
Бронювання	Пояс: 168—305 мм Траверси: 282 мм Палуба: 140+37+19 мм Барбет: 292—406 мм Бойова рубка: 376—406 мм Гарматні башти: 249—406 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 × ТЗА «General Electric» 8 × парових котлів Babcock & Wilcox
Гвинти	4
Потужність	121 000 к. с. (89 МВт
Швидкість	28 вузли (52 км/год)
Дальність плавання	15 000 миль (27 780 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж	1880
Озброєння
Артилерія	9 (3 x 3) × 406-мм гармат 16"/45 8 (4 × 2) 127-мм корабельних гармат Mark 12 5"/38
Зенітне озброєння	24 (4 × 4; 8 × 2) × 28-мм автоматичних зенітних гармати 1.1"/75
Авіація	4 гідролітаки OS2U «Кінгфішер»

Лінійний корабель «Вашингтон» був закладений 14 червня 1938 року на верфі Philadelphia Naval Shipyard, Філадельфія. 1 червня 1940 року корабель спущений на воду, а 15 травня 1941 року увійшов до складу ВМС США.

Після декількох місяців навчань «Вашингтон» увійшов до складу 6-ї дивізії лінкорів Атлантичного флоту. Після вступу США у війну «Вашингтон» був перекинутий у Скапа-Флоу для посилення британського флоту. У переході з Портленда з 26 березня по 4 квітня брали участь «Вашингтон», авіаносець «Восп», крейсери «Вічита» та «Тускалуза». Під час переходу 27 березня на борту «Вашингтона» стався інцидент — упав за борт і загинув командувач лінійними силами Атлантичного флоту адмірал Вілкокс.

З 28 квітня по 5 травня 1942 року «Вашингтон» входив в далеке прикриття арктичного конвою PQ 15. Під час походу отримав пошкодження від вибуху глибинних бомб есмінця «Паджабі», що потопав після зіткнення з лінкором «Кінг Джордж V». Ремонтувався на плаву у Хваль-фіорді (Ісландія).

З 1 по 6 липня прикривав конвой PQ 17. З 21 липня по 23 серпня 1942 року пройшов ремонт у Нью-Йорку. Перейшов на Тихий океан і 15 вересня включений до складу оперативної групи TF.17[1][2].

У ніч на 15 листопада 1942 року у складі оперативної групи TF.64 взяв участь у нічному бою біля Гуадалканала. Американське з'єднання у складі лінкорів «Вашингтон», «Саут Дакота» й чотирьох есмінців зустрілося в бою з японським з'єднанням у складі лінкора, чотирьох крейсерів та 9 есмінців. За допомогою радара лінкор «Вашингтон» практично впритул розстріляв японський лінійний крейсер «Кірісіма», який потім був затоплений власним екіпажем[3][2].

На початку 1943 року «Вашингтон» продовжував діяти в районі Соломонових островів. У червні-липні пройшов ремонт у Перл-Гарборі, після чого був приданий до швидкохідного авіаносного з'єднання TF.58. У його складі в кінці 1944 року взяв участь у рейді на Маршаллові острови, обстрілі Науру. У січні 1944 бомбардував атоли Таро і Кваджалейн. 1 лютого 1944 року зіткнувся з лінкором «Індіана», ремонт тривав 3 місяці.

Влітку 1944 року в складі оперативної групи TF.58 брав участь у захопленні Маріанських островів і битві у Філіппінському морі. Наприкінці війни брав участь у висадці на Іодзіму, рейді проти японських островів, вів обстріл позицій на Окінаві. У липні 1945 року пройшов ремонт на верфі в П'юджет Саунд і 2 вересня встиг взяти участь у церемонії підписання капітуляції Японії в токійській затоці[4][2].

17 жовтня прибув до Філадельфії. У листопаді-грудні 1945 року в рамках операції «Меджік Карпет» вивіз з Великої Британії 1664 демобілізованих військовослужбовців.

Всього за час війни отримав 13 бойових зірок. 27 червня 1947 лінкор виведено у резерв. 1 червня 1960 року виключений зі списків флоту і 24 травня 1961 року проданий на злам [2][5].