Конвой PQ 16

21 травня 1942 року конвой PQ 16, що складався з 35 торговельних суден: 21 американського, 4 радянських, 8 британських, 1 голландського та одного з панамською реєстрацією, вийшов з ісландської затоки Хваль-фіорд у супроводженні кораблів ближнього ескорту. Конвой очолював комодор Н. Гейл на судні Ocean Voice. Ближній супровід очолював есмінець «Ашанті» і складався з есмінців «Галанд», «Волонтір», «Акейтіз» та «Мартін», допоміжного корабля ППО «Аланбенк», чотирьох корветів класу «Флавер», одного тральщика і чотирьох траулерів. Конвой також дистанційно підтримували дві групи підтримки: крейсерські сили прикриття на чолі з контрадміралом Гарольдом Барроу на крейсері «Найджерія», до складу якого входять крейсери «Кент», «Ліверпуль», «Норфолк» і есмінці «Онслоу», «Марна» та «Орібі», а також Сили далекого прикриття конвою з лінкорами «Дюк оф Йорк» і «Вашингтон», авіаносцем «Вікторіос», крейсерами «Лондон» та «Вічита» і 13 есмінцями.

25 травня PQ 16 зустрів свій крейсерський ескорт, але о 6:00 ранку його помітив розвідувальний літак Fw 200 «Кондор», який розпочав відстеження транспортного конвою. З вечора того ж дня Люфтваффе розпочали атаки, які тривали протягом наступних п'яти днів, поки конвой не увійшов у зону прикриття радянськими винищувачами. Одне судно було пошкоджене і змушене повернулося під супроводом до вихідного порту. 26 травня всі повітряні атаки відбивалися, але американський суховантаж Syros був торпедований U-703 і затонув.

З 27 травня повітряні атаки наростали і німцям вдалося прорвати протиповітряну оборону похідного ордера; три судна були потоплені, ще одне пошкоджено близько середини дня. У середині дня ще одне затонуло внаслідок атак німецьких торпедоносців та одне пошкоджено. Ввечері німецькі пілоти затопили ще два судна та одне пошкодили. 28 травня на посилення конвою підійшла Східна місцева група ескорту — три радянські есмінці та чотири тральщики. Їхня додаткова вогнева міць дозволила відбити всі подальші повітряні атаки. 29 травня конвой розділився, шість суден по прямували до Архангельська, а решта вирушила до порту Мурманська.

• Хронологія битви за Атлантику (1939—1945)
• Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини
• Вовча зграя «Прін»
• Операція «Рессельшпрунг» (1942)
• Конвой SL 68
• G7e (торпеда)

Виноски

Джерела

• PQ-16. на uboat.net.(англ.)
• Convoy PQ.16
• CONVOYS TO NORTH RUSSIA, 1942
• Arctic Convoys

• Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
• Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
• Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
• Конвой PQ-16: хроника шестидневной битвы / [авт.-сост. С. А. Ефремова; вступ. ст. Д. А. Акишева]. — Архангельск: ОАО "ИПП «Правда Севера», 2015. — 176 с.: ил.