USS Wyoming (BB-32)

«Вайомінг» (англ. USS Wyoming (BB-32) американський лінійний корабель (дредноут), головний у своєму типі та третій корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Вайомінг.

«Вайомінг»
USS Wyoming (BB-32)
Лінійний корабель «Вайомінг». 1912-1913
Служба
Тип/клас Лінійний корабель типу «Вайомінг»
Держава прапора  США
На честь третій корабель флоту «Вайомінг», названий на честь штату Вайомінг
Корабельня William Cramp and Sons, Філадельфія
Закладено 9 лютого 1910
Спущено на воду 25 травня 1911
Введено в експлуатацію 25 вересня 1912
На службі 19121947
Статус 1 серпня 1947 року виведений зі складу флоту та 30 жовтня 1947 року проданий на брухт
Бойовий досвід Перша світова війна
Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1912: 26 000 т (стандартна)
27 680 т (повна)
1927: 26 500 т (стандартна)
31 000 т (повна)
Довжина 171 м (загальна)
Ширина 28,42 м
Осадка 8,69 м
Бронювання Головний пояс: 127—279 мм
Палуба: 38–64 мм
Башти головного калібру: 279 мм
Барбети: 102—254 мм
Бойова рубка: 292 мм
Технічні дані
Рухова установка 1912: 12 водотрубних котлів Babcock & Wilcox
2 парових турбіни Parsons
1927: 4 водотрубних котли White-Forster
2 парових турбіни Parsons
Гвинти 4
Потужність 28 000 к.с. (20 880 кВт)
Швидкість 20,5 вузел (38 км/год)
Автономність плавання 8 000 морських миль (15 000 км) при швидкості 10 вузлів (18,6 км/год)
Екіпаж 1 063 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 1912: 12 (6 × 2) × 305-мм гармат 12"/50
21 × 127-мм гармата 5"/51
4 × 47-мм гармати QF 3-pounder Hotchkiss
1927: 12 (6 × 2) × 305-мм гармат 12"/50
16 × 127-мм гармата 5"/51
2 × 76-мм універсальні гармати 3"/50
2 × 47-мм гармати QF 3-pounder
1944: 10 × 127-мм корабельних гармат Mark 12 5"/38
4 × 76-мм універсальні гармати 3"/50
4 × 47-мм гармати QF 3-pounder
2 × ПУ Mk 17
Торпедно-мінне озброєння 2 × 533-мм торпедних апарати (до 1927)
Зенітне озброєння 1944: 6 (3 × 2) × 40-мм автоматичних гармат Bofors L60
4 (2 × 2) × 20-мм автоматичних гармати «Ерлікон»
Авіація 3 гідролітаки Vought VE-7 (1927—1932)
Американська 9-та дивізія лінкорів[Прим. 1] проходить поблизу шотландського міста Росайт на шляху до Скапа-Флоу. 1918

«Вайомінг» був закладений 9 лютого 1910 року на верфі компанії William Cramp and Sons у Філадельфії. 25 травня 1911 року він був спущений на воду, а 25 вересня 1912 року увійшов до складу ВМС США.

Історія служби

З початку служби лінкор здійснював регулярні походи і навчання в Карибському затоці і біля східного узбережжя США. З 26 жовтня 1913 року по 7 січня 1914 року здійснив похід до Середземного моря, відвідавши Ла-Валлетту, Неаполь і Вільфранш. Весною 1914 року перебував разом з іншими лінкорами «Юта» та «Делавер» у бойовому поході до берегів Мексики, брав участь в окупації Веракрусу.

6 квітня 1917 року США оголосили війну Німецькій імперії. «Делавер» брав участь у навчаннях з бойової підготовки у 1917 році, перш ніж перейти через Атлантику з 9-ою дивізією лінкорів. 25 листопада дивізія, до складу якої входили «Флорида», «Нью-Йорк», «Вайомінг» та «Делавер», вийшла від берегів США у європейські води для посилення Великого флоту Великої Британії в Північному морі. Після прибуття в Скапа-Флоу 9-ї дивізія лінкорів стала 6-ю бойовою ескадрою Великого флоту.

Лінкор брав участь у спільних діях Королівського та американського флотів, утім зустрінутися у бою з противником «Вайомінгу» не вдалося. 25 грудня 1918 року він повернувся в США.

У 1919 році корабель був переобладнаний. У 1920 році вийшов у похід до узбережжя Чилі і Перу. У 1924 році здійснив ще один похід в Європу. У 1926 році перебував на Тихому океані, брав участь у навчаннях. Після модернізації 1926—1927 рр. лінкор увійшов до складу Резервного флоту, ставши його флагманським кораблем.

На початку 1930-х років у відповідності до Лондонського морського договору, «Вайомінг» був частково роззброєний і переобладнаний у навчальний артилерійський корабель для підготовки майбутніх офіцерів ВМС і резервістів і отримав бортовий номер AG-17.

Після вступу Сполучених Штатів у Другу світову війну «Вайомінг» виконувала свої звичайні обов'язки, починаючи з лютого 1942 року, як навчальний корабель для вогневої підготовки екіпажів бойових кораблів Атлантичного флоту. Корабель, що постійно перебував поблизу Чесапікської бухти, приніс їй прізвисько «Чесапік-рейдер». «Вайомінг» був у безперервному процесі підготовки артилеристів і зенітників флоту, навчаючи тисячі фахівців стрільбі від 12,7-мм кулеметів до 127-мм гармат середнього калібру для американського флоту, що швидко розростався. На початку війни Військово-морський флот розглядав можливість повернення «Вайомінга» до конфігурації лінкора, але потім цей план був скасований.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. Склад 9-ї дивізії лінкорів: «Нью-Йорк», «Вайомінг», «Флорида» та «Делавер»
Джерела

    Посилання

    Література

    • Breyer, Siegfried (1973), Battleships and Battle Cruisers 1905—1970, New York City, New York: Doubleday and Company, ISBN 0-385-07247-3
    • Gardiner, Robert & Chesneau, Roger, eds. (1980). Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-913-9.
    • Jones, Jerry W. (1998). United States Battleship Operations in World War One. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-411-3.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.