Ulomoides dermestoides

Жук невеликих розмірів: довжина 5 мм, ширина 1,5 мм. Доросла особина чорного кольору.

Розвиток, як і у інших жуків, з повним перетворенням. Від яйця до дорослої особини він триває протягом 6-7 тижнів.

Мешкає переважно у степах та пустелях. У природі це шкідник зернових культур та продуктів харчування.

У Китаї та Японії цього жука широко застосовують в народній медицині у сушеному подрібненому вигляді для лікування болів у спині, розладів системи органів дихання (кашель, астма).[1] Жук привернув міжнародну увагу близько 2000 року, коли надійшли повідомлення з Аргентини та Бразилії щодо його можливих лікувальних властивостей. З того часу люди поширили цих жуків у багато країн, де вирощують у домашніх умовах. В альтернативній медицині пропонують споживати дорослих жуків живими, вважаючи, що це може вилікувати різноманітні хвороби, серед яких астма, діабет, хвороба Паркінсона, артрити, СНІД та рак[2][3].

Попри те, що у світі тисячі людей споживають цих жуків у великій кількості, медичне співтовариство на основі численних і різноманітних наукових досліджень не підтверджує цілющих властивостей жуків. Хімічні речовини, перш за все хінони, що виробляють жуки для захисту, здатні знищувати (завдяки цитотоксичності) як здоророві, так і ракові клітини[2]. В екстракті, отриманому із жуків, виявлено 6 основних компонентів: міристинова, пальмітинова, олеїнова, лінолева кислоти, лимонен та естери. Результати лабораторних досліджень продемонстрували антивірусний ефект спиртових екстрактів U. dermestoides, що пояснюється наявністю сполук з протизапальною активністю, таких як олеїнова кислота та лимонен.[4] Розведений екстракт цих жуків виявив протизапальні властивості, але при більш високих дозах переважають токсичні ефекти.[5]

Вживання жуків у надмірній кількості може призводити до сейозних ускладнень зі здоров'ям, наприклад, до пневмонії[6]. Тому існує медичне протипоказання вживання цього жука.