ЄрміловЦентр

22 березня 2012 року в день народження Василя Єрмілова відбулося урочисте відкриття виставкового центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр». З цієї нагоди було проведено прес-конференцію за участю директора центру Наталії Іванової, директора Харківської муніципальної галереї Тетяни Тумасян і харківських митців Павла Макова і Романа Мініна.

Виставка, що відкрила ЄрміловЦентр, «Construction. Від конструктивізму до contemporary. Харків XX—XXI» стала своєрідним мостом між авангардистами-конструктивістами початку минулого сторіччя та сучасними українськими художниками. Куратор виставки: Тетяна Тумасян.

Експозиція об'єднала роботи класиків Василя Єрмілова та Бориса Косарєва і сучасних харківських митців трьох поколінь: Віталія Кулікова, Павла Макова, Артема Волокітіна, Романа Мініна, Гамлета Зінківського і Аліни Клейтман.

Усього протягом першого року існування Центр відкрив глядачам шість експозицій. Серед них виставка Олександра Гнилицького «ГНИЛИЦЬКИЙ. вул. Дарвіна», куратори — Леся Заяць і Оксана Баршинова, та персональна виставка Віктора Сидоренко «Відображення у невідомому»[3].

У 2013 році відбулася персональна виставка «Unrespectable. Retrospective» Бориса Михайлова, всесвітньо відомого фотографа, лауреата престижної премії фундації Хассельблада, представника Харківської школи фотографії. Куратор: Тетяна Тумасян.[4]

В цей же рік у стінах ЄрміловЦентру пройшла перша зарубіжна виставка «Спадщина та міф Віктора Вазарелі» за підтримки Посольства Угорщини в Україні. Було представлено більш ніж 100 робіт угорсько-французького митця, засновника оптичного мистецтва (оп-арт).

2014 рік відзначився одразу двома проєктами міжнародної співпраці: «Slovenia / ART scanning» (учасники: Роман Мінін, Олексій Яловега, Олег Винник — Штеп, Владислав Бондаренко) за ініціативою Почесного консульства Республіки Словенія та виставкою польського плакату «Багатство форми, багатство думки» у співпраці з Генеральним консульством Республіки Польщі. Окрім того пройшов великий кураторський проєкт «Свої», у якому брали участь Нацпром, Євростандарт, GAZ, Андрій Зелинський, Олег Тістол, Микола Маценко, Марина Скугарєва, Роман Мінін, Олексій Сай, Юрій Пікуль, Павло Керестей, Закентій Горобйов, Юрій Єфанов. Куратори: АКМ-14 (Ігор Абрамович, Сергій Канцедал, Наталія Маценко).

У 2015 році у центрі пройшла виставка відомого харківського архітектора Олега Дроздова «терралогія», яка складалася з чотирьох секцій: «Хімія-Географія-Архітектура», «Час—Простір-Географія», «Час-Хімія-Архітектура», «Архітектура-Ландшафт-Географія»[5].

Головним зарубіжним проєктом 2015 року стала виставка «Неореалізм. Польська фотографія. 1950-1960-ті». На ній були представлені роботи польських митців Єжи Левчинського, Марека П'ясецького, Тадеуша Ролке, Софії Рідет та інших. Важливо, що окрім власне експозиції відбулася конференція, на якій виступили представники польського і українського наукових і мистецьких сфер.

Починаючи з 2016 року центр обирає стратегію розширення сфер діяльності, посилення міжнародних зв'язків та долучення до резидентських програм. Формати, які обирають куратори, — виставки-експерименти, виставки-дискусії.

Міжнародний проєкт «Sex Dialogues» є колаборацією художників, дизайнерів, архітекторів з медіа-артистами, композиторами і саунд-дизайнерами. Кураторами проєкту виступили Нік Акорн (Австрія) та Вікторія Бавикіна (Україна), участь взяли митці з Італії, Лівану, США, Японії, Австрії та України.

«Проект не зламає суспільні стереотипи, не розкаже про секс те, чого ніхто не знав досі. Sex dialogues — це експеримент нової розмови на звичну тему, про яку, здавалось, вже нема що сказати. Це обмін досвідом між людьми з різним бекграундом, симбіоз мистецтв, який повинен стати не просто умовним об’єднанням різних практик і технік, а створити нову форму, що дозволяє бути сучасній формі інтерактивного мультимедіа інтегрованій у стару оболонку — чи то інтерактивна скульптура, чи інтерактивний об’єкт», — з тексту кураторів виставки.

Концепція іншого міжнародного проєкту «Транс-люди. Стан не-безпеки» належить професору теорії культури та філософії науки філософського факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Ірині Жеребкеній. Куратор проєкту: Віка Бегальська.

У роботах митців з України, Австралії, Норвегії, Бельгії, Росії досліджено теми війни, впливу соцмереж, капіталу та формується дискусійний майданчик для розуміння ситуації «не-безпеки».

У 2016 році ЄрміловЦентр проводить першу власну мистецьку резиденцію «Коло спілкування» за підтримки форуму «ГаліціяКульт». Куратор: Наталія Іванова. На меті — інтеграція галицьких художників у харківське мистецьке середовище для створення спільного кола знайомства, налагодження контактів, проведення досліджень та роботи над спільними проєктами.

Ідея проведення творчої резиденції в ЄрміловЦентрі з'явилася, коли харківський художник Роман Мінін працював над створенням монументального 4-х метрового лайтбоксу «Награда за молчание», а зробив персональній виставковий проєкт «Transformatka». Цей проєкт став одним з кращих проєктів ЄрміловЦентру і підштовхнув до розробки ідеї, аби запрошувати митців протягом деякого часу працювати безпосередньо в просторі центру, обмінюватися думками, спілкуватися, самопрезентуватися і втілювати власні ідеї.

Окрім власних резидентських програм з 2016 року ЄрміловЦентр щороку бере участь в україно-британській програмі мистецьких резиденцій SWAP: UK/UKRAINE. Вже протягом трьох років Британська Рада в Україні та Ліверпульська бієнале взаємодіють з мистецькими інституціями в Україні та Великій Британії, щоб підтримати перспективних митців та кураторів з обох країн.

Новим кроком у 2017 році для ЄрміловЦентру стало проведення міжнародної виставки «Мнимі ідентичності: мати чи бути» як результату резиденції Центру. За результатом опен-колу 12 митців з України, Великої Британії, Данії, Росії, Чехії та Шотландії працювали разом над персональними та колаборативними проєктами. Куратор: Олена Касперович.

Іншим масштабним проєктом, участь у якому взяли митці із Франції, Німеччини, Канади, Їзраїлю, Греції, Азербайджану, Нігерії, Казахстану та України, стала виставка «Еденія: У місті майбутнього». Концепція потужного проєкту народилася з утопічної новели Калмена Зінгмана (Харків, 1918 р.). Куратори: Лариса Бабій (США/ Україна) і Євгеній Фікс (США).[6]

Варто відзначити, що у рамках цієї виставки відбулася розмова з істориком Др. Мейгилл Фаулер (Mayhill C. Fowler) про утопічність у театрі «Березіль» Леся Курбаса, адже наступний рік розпочнеться для ЄрміловЦентру яскравим відкриттям театрально-музейного проєкту «Лесь Курбас в Харкові».

2018 рік відкрила експозиція «Лесь Курбас у Харкові», яка повертає відвідувачів центру до історії театру Харкова 20-х років. Кураторами виставки стали американська театральна режисерка з українським корінням Вірляна Ткач, головний зберігач Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Тетяна Руденко (Київ) та український художник Вальдемарт Клюзко (Київ).

Головним завданням експозиції було продемонструвати саме ті театральні модерні інновації, які окреслюють творчість Курбаса та ставлять його в один ряд із найбільш знаними авангардистами першої половини ХХ століття.

Навесні пройшла виставка резидентів програми SWAP: UK/UKRAINE 2017-го року[7][8][9]. Вісім художників із України та Великої Британії (Поліна Карпова, Марія Куликовська, Антон Лапов, Вова Воротньов, Кунг Хва Шон, Стівен Шіхан, Вікі Торнтон, Адам Волкер) представили підсумки свого перебування в резиденціях.

Кураторська команда фінальної виставки — Олена Касперович (ЄрміловЦентр), Ілля Заболотний (Британська Рада). Куратор освітньої програми виставки — Анастасія Хлестова (Харківська муніципальна галерея).

«Мистецтво змінює нас і дозволяє краще розуміти одне одного, знаходити спільні цінності й шанувати те, що нас відрізняє. Сучасні мистецькі резиденції — це не тільки можливість подорожувати, це знайомство з новими культурними контекстами й художніми практиками, це можливість презентувати себе і свою країну в світі, набуття нового цікавого досвіду і поштовх до мистецького та особистісного розвитку. Глобальна крос-культурна комунікація, що створюється завдяки мистецьким резиденціям, — важлива складова міжкультурного діалогу України й Великої Британії. Задоволена, що спільно з Британською Радою в Україні, нам вдалося зробити свій внесок у цю справу» — Наталія Іванова, директорка «ЄрміловЦентру».