Петро III
Петро́ III (рос. Пётр III; 10 (21) лютого 1728 — 6 (17) липня 1762) — імператор Росії (1761—1762). Представник династії Гольштейн-Готторп-Романових (офіційно — Романових). Чоловік Катерини II. Батько російського імператора Павла I. Убитий заколотниками з відома своєї дружини.
| Петро III | |||||||
 Петро III Л. К. Пфанцельт, 1761 | |||||||
 | |||||||
| |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 25 грудня 1761 (5 січня 1762) — 28 червня (9 липня) 1762 | |||||||
| Коронація: | 25 листопада (6 грудня) 1796 (посмертно) | ||||||
| Попередник: | Єлизавета Петрівна | ||||||
| Наступник: | Катерина II | ||||||
| |||||||
| 18 червня 1739 — 17 липня 1762 | |||||||
| Попередник: | Карл Фрідріх | ||||||
| Наступник: | Павло I | ||||||
| Народження: |
10 (21) лютого 1728[1][2] Кіль, Німеччина[3][4][…] | ||||||
| Смерть: |
6 (17) липня 1762[3] (34 роки) Ропша, Петергофський повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[5][6][…] | ||||||
| Поховання: | Петропавлівський собор, Олександро-Невська лавра і Благовіщенська церква Олександро-Невської лавриd | ||||||
| Національність: | німець | ||||||
| Релігія: | православ'я і лютеранство | ||||||
| Рід: | Гольштейн-Готторп-Романови | ||||||
| Батько: | Карл Фрідріх | ||||||
| Мати: | Анна Петрівна | ||||||
| Шлюб: | Катерина II | ||||||
| Діти: | Павло I | ||||||
| Автограф: | .PNG.webp) | ||||||
| Монограма: |  | ||||||
| Нагороди: |
| ||||||
Імена
- Петро́ III, або Пьотр ІІІ (рос. Пётр III) — російське тронне ім'я із порядковим номером правителя.
- Петро́ Фе́дорович (рос. Пётр Фёдорович) — за московською традицією.
- Карл-Петер-Ульріх Гольштейн-Готторпський нім. Karl Peter Ulrich von Holstein-Gottorp) — справжнє німецьке ім'я.
- Карл-Петер-Ульріх Шлезвіг-Гольштейн-Готторпський (нім. Karl Peter Ulrich von Schleswig-Holstein-Gottorf)
Ранні роки
Народився у місті Кіль (Німеччина). Син герцога Карла-Фрідріха Гольштайн-Ґотторпського і дочки Петра І Анни. Готувався зайняти шведський престол, але з 1742 був проголошений імператрицею Єлизаветою Петрівною (його тітка) спадкоємцем російського престолу, незабаром охрещений за православним обрядом і названий Петром Федоровичем.
У 1745 одружений з принцесою Софією Фридерикою Ангальт-Цербстською (нім. Sophie Auguste Friederike von Anhalt-Zerbst-Dornburg, майбутня російська імператриця Катерина II).
Правління
У січні 1762 вступив на російський престол. За правління Петра III у внутрішній політиці проведено ряд заходів, що розширили привілеї дворянства (1762), ліквідував Таємну канцелярію, заборонив селянам подавати скарги на їх власників тощо.
Ставлення до України
Петро III підтримував сімейну традицію прихильного ставлення до України: його батько був добрим знайомим Пилипа Орлика, а при гольштейнському дворі служили українці. Серед його найближчого оточення було чимало вихідців з Гетьманщини — генерал-ад'ютант Андрій Гудович, флігель-ад'ютант Василь Ханенко, Степан Карнович та ін., що сприяли формуванню проукраїнських настроїв у новообраного імператора.
Зовнішня політика
В зовнішній політиці орієнтувався на зближення з пруським королем Фрідріхом II. За Петра III Російська імперія припинила воєнні дії проти Прусії у Семирічній війні 1756–1763. У перший день воцаріння з відповідною місією новий монарх направив до прусського короля Андрія Гудовича[7]. Згодом було укладено союзний договір. Петро III, готуючись до війни з Данією (в союзі з Гольштайном) оголосив про набір в Україні добровольців до так званого Гольштайнського корпусу.
Зовнішня політика Петра III, запровадження прусських порядків в армії, привело до створення опозиції у російській гвардії, яку очолила його дружина Катерина. Внаслідок палацового перевороту 1762 був усунений від влади, ув'язнений у Ропші і незабаром, з відома Катерини II, вбитий.
Образ в культурі
- «Кривава імператриця» (1934) — Сем Джаффе
- «Піднесення Катерини Великої» (1934) — Дуглас Фербенкс мл.
- «Катерина Російська» / Caterina di Russia (1963) — Рауль Грасс
- «Михайло Ломоносов» (1986) — Борис Плотніков
- «Віват, гардемарини!» (1991) — Михайло Єфремов
- «Молода Катерина» (1991) — Ріс Дінсдейл
- «Фаворит» (2005) — Данило Шигальов
- «Срібний самурай» (2007) — Данило Співаковський
- «Пером і шпагою» (2007) — Сергій Барковський
- «Романови» (2013) — Ілля Щербінін
- «Катерина» (2014 року) — Олександр Яценко
- «Велика» (2015) — Павло Дерев'янко
- «Кривава бариня» (2018) — Євген Кулаков
- «Велика» (2020) — Ніколас Холт
Примітки
- R. N. B. Peter III. // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 21. — P. 291.
- F. v. Krogh. Peter III. // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1887. — Vol. 25. — S. 469–473.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118740180 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- http://www.princeton.edu/~achaney/tmve/wiki100k/docs/Peter_III_of_Russia.html
- http://www.wikipedia.or.ke/index.php/Catherine_the_Great
- http://www.ukessays.com/essays/sociology/catherine-of-russia.php
- Вирський Д. С. Гудович Андрій Васильович // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. — С. 245
Джерела та література
- Горобець В. М. Петро III Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 187. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Петро III // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1357. — 1000 екз.
Посилання
- Петро III Федорович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 99.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петро III