Іванків (Станишівська сільська громада)

Біля села знаходиться курган VIII—V ст. до н. е[1].

Згадується під назвою Іванково ще у 1501 році.^{[джерело?]}

Належало Фортунату Михайловському, Маріанні Моржковській (Ганській). З 1800 року — родині Обуховських.

У 1784—1793 роках на березі річки побудовано греко-католицький костел, що зберігся і зараз діє, як православний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

У 1843 році на кошти Тимофія Обуховського побудована дерев'яна церква Животворящої Трійці. У 1863 з'являється парафіяльна школа.

Церква Св. Богородиці, с. Іванків

На початку 80-х років ХІХ століття Обуховські ділять маєток на дві частини та продають: більшу частину купує Лідія Орловська, меншу — Микола Терещенко. Частину Орловської син згодом продасть Марії Невратовій, а та — дружині лікаря Льва Тарасевича Ганні[2].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селу Ліщинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 1173 особи, було 124 дворових господарства, існували православна церква, костел, школа, постоялий дім, 5 лавок і бурякоцукровий завод Іванківського товариства, побудований М. А. Терещенком на території будинку пристарілих. Дорога до заводу збереглась до наших днів.[3]

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1819 осіб (869 чоловічої статі та 950 — жіночої), з яких 1620 — православної віри[4].

У 1906 році село Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 22 верст, від волості 8. Дворів 306, мешканців 1903[5].

Станом на 1913 рік у селі також було однокласне училище, кредитна спілка, бакалійна лавка, винна лавка.

На території села був водяний млин Тарасевича М. В., який він здавав в оренду. Станом на 1915 рік млин належав вже Миколі Терещенку[6].

У 1915 році на цукровому заводі працювало 300 чоловік, 20 із них — жінки. На території заводу була лікарня. При ньому нараховувалось 199 десятин землі.

Ще 202 десятин землі були у володінні Андри Василівни Головіної[7].

У 1925-30 роках — адміністративний центр Іванківського району Волинської округи[8].

280 місцевих жителів боролися з німецькими загарбниками, 85 з них полягли в боях. У 1970 році односельчани встановили їм пам'ятник.

Під час німецької окупації, на церкві знову з'явився хрест та відновились служіння.

У центрі села, поблизу школи, знаходиться братська могила воїнів (5 чоловік), що загинули у лютому-грудні 1943 року.

Ще два поховання є на місцевому кладовищі (53 та 17 чоловік), на території туб. лікарні (34 чоловіка) і одне поховання воїна біля залізничної колії.

В 1952—1960 роках на усіх п'яти могилах встановлено пам'ятники.^{[джерело?]}

До 25 липня 2017 року — адміністративний центр Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області[9].

• Мельник Василь Максимович (нар. 1919 — пом. 1999) — Герой Радянського Союзу.
• Скрицький Анатолій Петрович (* 1957) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Погода в селі Іванків