Іванків (Чортківський район)
Іва́нків — село в Україні Скала-Подільської селищної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2015 адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Бережанка, Гуштинка та Трійця. Населення становить 1693 особи (2003).
| село Іванків | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Борщівський район |
| Громада | Скала-Подільська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 1 718 |
| Територія | 6.740 км² |
| Густота населення | 254.9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48723 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
255 м |
| Водойми | потік Безіменний |
| Відстань до обласного центру |
91 км |
| Відстань до районного центру |
9 км |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48720, Тернопільська обл., Борщівський р-н, с. Скала-Подільська, вул. Івана Франка, 2 |
| Староста | Паламар Василь Боданович |
| Карта | |
  Іванків | |
 Іванків | |
| Мапа | |
| |
|
| |
У вересні 2015 року увійшло до складу Скала-Подільської селищної громади.
На околиці Іванкова зростають Іванківські липи — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Географія
Село розташоване на відстані 362 км від Києва, 91 км — від обласного центру міста Тернополя та 9 км від міста Борщів. Селом тече потік Безіменний.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської та давньоруської культур. Поселення трипільської культури поблизу села, виявлене у 1930-х роках. Підйомний матеріал (уламки кераміки) зберігається у Львівському історичному музеї[1].
Перша письмова згадка про село 1443 рік, як Іванкове поле, тоді було пусткою[2].
Від початку XVI століття стало власністю скалецький війтів.
Внаслідок козацьких повстань 1648—1654 років було повністю спустошеним.
Почало заселятись лише у 1710—1718 роках. У 1718 році в селі була збудована церква Святого Михайла Архангела. Священником при церкві був скалецький священник Іван Пашовський.
У 1762 році було 160 господарств.[3]
У XIX столітті власником маєтку був граф Аґенор Марія Ґолуховський.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», кооператива, драматичний гурток, мандолінний оркестр.
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[4][5]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[6].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2185 осіб, з яких 1001 чоловік та 1184 жінки[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1707 осіб[8].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,65 % |
| російська | 0,35 % |
Пам'ятки
Є церква (1847; реставрована 1907), дерев'яна дзвіниця (XVII століття).
Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, УСС, жертвам сталінських репресій (обидва — 1990).
Насипана символічна могила воякам УПА (1992)
Споруджено погруддя громадсько-політичній діячці Ользі Басараб (родом з Іванкова її чоловік Дмитро).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І—ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, крамниці.
Відомі люди
Мешканець села Федір Гайдамаха 12 років (1860–1872, за даними Ігоря Чорновола: селянин, посол у 1873—1879 роках до австрійського парламенту (Райхсрату), Галицького Сейму у 1870—1876 роках[10] від округу Борщів — Мельниця, входив до «Руського клубу».[11]
Народилися
- лікар, громадський діяч, депутат Тернопільської облради (2002—2006 роки) Михайло Буртняк[12]
- Лукіянець Богдан Антонович — український вчений-фізик.
- Дмитро Николишин — літератор.
- Василь Ситник — громадський діяч.
- Ярчук Михайло — Чортківський Надрайонний провідник ОУН.
- Ярчук Теодор — лютеранський пастор громади у Станіславові
Примітки
- Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 311.
- Михайловський, Віталій (2003). Історико-географічні дослідження в Україні. (українською). Київ: Національна Академія наук України. с. 237.
- Borowski, Andy (понеділок, 3 грудня 2018 р.). Літопис Скали: Історія села Іванків та його опис 1762 року. Літопис Скали. Процитовано 9 грудня 2018.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 124.
- Там само. — С. 107; 124.
- Дацко О. Буртняк Михайло Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 203. — ISBN 966-528-197-6.
Джерела
- Лашта В. Іванків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.