Іванов Віктор Михайлович
| Віктор Михайлович Іванов | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
31 січня (13 лютого) 1909 Козятин, Козятинська волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
18 червня 1981[1] (72 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | кінорежисер, сценарист | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
| Партія | КПРС | |||
| Нагороди |
 | |||
| Премії |
| |||
|
| ||||
 Іванов Віктор Михайлович у Вікісховищі | ||||
Ві́ктор Миха́йлович Івано́в (31 січня [13 лютого] 1909, Козятин, Київська губернія, Російська імперія — 18 червня 1981, Київ, УРСР, СРСР) — радянський і український кінорежисер, сценарист, письменник.
Біографія
Народився у м. Козятин Київської губернії. У 1936 р. закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня Сергія Ейзенштейна).
Під час Другої світової війни воював у лавах Червоної армії, був поранений.
Працював на Свердловській, Вільнюській, Каунаській кіностудіях.
З 1950 року — режисер-постановник Київської кіностудії імені Довженка.
Був членом Спілки письменників України (з 1956 р.) та Спілки кінематографістів України.
Фільмографія
Поставив кінокартини:
- «Пригоди з піджаком Тарапуньки» (1955),
- 1957 : «Шельменко-денщик»
- «Сто тисяч» (1958),
- «Олекса Довбуш» (1960, співавт. сцен.),
- «За двома зайцями» (1961),
- «Ключі від неба» (1965),
- «Непосиди» (1968, у співавт. з А. Народицьким),
- «Вулиця тринадцяти тополь» (1969, у співавт. з А. Народицьким),
- «Веселі Жабокричі» (1973),
- «Ні пуха, ні пера» (1975),
- «Співає Микола Кондратюк» (1977, т/ф),
- «Оглядини» (1980),
- «Снігове весілля» (1981).
Автор сценаріїв фільмів:
- «За двома зайцями» (1961),
- «Рибки захотілось» (1963),
- «Бджоли і люди» (1963),
- «Непосиди» (1967),
- «Здрастуй, Ральфе!» (новели «Чіп» і «Боцман») та ін.
Літературна творчість
Автор збірок для дітей «Наша Наташа» (1954), «Доріжка» (1958), збірки віршів «Доделки-переделки», «Попади», «Сатирический патруль» (1960).
Нагороди
- Нагороджений орденом Червоної зірки, медалями
- Заслужений діяч мистецтв УРСР (1974)
- Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (1999 р., посмертно)
Пам'ять
- 23 серпня 1999 року в Києві встановлено паркову скульптуру героям фільму «За двома зайцями» Проні Прокопівні (Маргарита Криницина) та Голохвостому (Олег Борисов).
- У рідному місті Віктора Іванова — Козятині — на будинку, у якому народився режисер, встановлено меморіальну дошку, а в міському історичному музеї створено окрему меморіальну експозицію, присвячену кіномитцю.
Джерела
- Кино и время. Вып. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. — М., 1963. — С. 115.
- Валентина Проценко. Весело про серйозне (В. М. Іванов)// Режисери і фільми. — К., 1969. — С. 112—122.
- Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 147.
- Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 290.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 274.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 270—271.
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 543.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.