Іванов Микола Кузьмич

Іванов Микола Кузьмич (сценічне псевдо — італ. Nicola Ivanoff) (*10 жовтня 1810, Полтава, або ж, можливо, Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 19 липня 1880, Болонья, Італія) — український оперний співак, тенор. Співав у оперних театрах Італії, Франції, Швейцарії, Великої Британії.

Іванов Микола Кузьмич
Інші імена італ. Nicola Ivanoff
Народився 10 жовтня 1810(1810-10-10)
Полтава, Російська імперія або Воронеж, Російська імперія
Помер 19 липня 1880(1880-07-19) (69 років)
Болонья, Італія[1]
Національність українець
Громадянство  Російська імперія
Діяльність оперний співак
Нагороди та премії

Життєпис

Походив з родини міщанина.

Забраний до Імператорської Придворної співацької капели не пізніше 1820 року, у часи директорства у капелі Дмитра Бортнянського [2].

1827 року познайомився із композитором-початківцем та співаком-аматором Михайлом Глінкою.

Працював у найпрестижніших театрах Європи — в Парижі і Лондоні, Неаполі і Мілані, Венеції і Генуї, Болоньї і Римі, Марселі і Відні, Палермо і Туріні, Флоренції і Трієсті тощо.

Джузеппе Мадзіні, один із керівників італійського національно-визвольного руху та міжнародної спілки демократів «Молода Європа» (італ. «Giovine Europa»), назвав Миколу у есе «Філософія музики»[3] серед тих, хто вже демонстрував на театральній сцені ідею «соціального мистецтва», місію музики у «релігійному і патріотичному вихованні людських мас»[4].

З Миколою Івановим дружили і співпрацювали найвидатніші творці музики ХІХ ст. — Вінченцо Белліні, Гаетано Доніцетті, Джузеппе Верді і Джоаккіно Россіні. В ансамблі з ним виступали найкращі італійські співаки і співачки «золотої доби бельканто», а також артисти і музиканти Австрії, Англії, Ірландії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Сербії, Угорщини, Франції, Чехії, Швеції [5].

Називав Україну своєю батьківщиною. У театрах публіка вітала його як «співака-козака», «народженого під козацьким небом».

Примітки
  1. Н. С. Иванов, Николай Козьмич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 763.
  2. За часів Олександра I та Миколи I
  3. Надрукована 1836 року у журналі «L'Italiano», заснованому в Парижі політичними емігрантами з Апеннінського півострова
  4. Варварцев М. М. Життя і сцена Миколи Іванова: історія українця в італійському Рісорджименто.— К., Ін-т історії України НАН України, 2011.— С. 7.
  5. Варварцев М. М. Життя і сцена Миколи Іванова: історія українця в італійському Рісорджименто.— К., Ін-т історії України НАН України, 2011.— С. 129.

Джерела
  • Варварцев М. М. Життя і сцена Миколи Іванова: історія українця в італійському Рісорджименто.— К., Ін-т історії України НАН України, 2011.— 188 с., іл. (Наукове видання) ISBN 978-966-02-6155-6
  • Энциклопедическій словарь. Томъ XIIа. Земперъ — Имидокислоты. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типо-Литографія И. А. Ефрона, 1894.— С. 763.
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.164

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.