Івки (Богуславський район)

І́вки село в Україні, у Богуславському районі Київської області. Населення становить 215 осіб. Орган місцевого самоврядування Хохітвянська сільська рада.

село Івки
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Богуславський район
Рада Хохітвянська сільська рада
Основні дані
Населення 215
Площа 0,8 км²
Густота населення 268,75 осіб/км²
Поштовий індекс 09707[1]
Телефонний код +380 4561
Географічні дані
Географічні координати 49°31′08″ пн. ш. 30°52′29″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
161 м[2]
Відстань до
обласного центру
122 км[3]
Відстань до
районного центру
4 км[3]
Найближча залізнична станція Миронівка
Відстань до
залізничної станції
28 км
Місцева влада
Адреса ради 09740, Київська обл., Богуславський р-н, с. Хохітва[4]
Карта
Івки
Івки
Мапа

Назва

За версією українського краєзнавця Лаврентія Похилевича, назва села походить від великої кількості верби (рос. ива), що зростає над сільськими ставками.[5]

Географія

Івки відрізняються своїм рельєфом, зокрема ярами, які простягаються навколо села. Один з таких ярів має назву «Панський яр». Ймовірно, що в цій місцевості колись мешкав польський пан. За радянських часів цей яр використовувався як плацдарм для проведення мотородео під егідою товариства ДТСААФ, для мотоциклів з об'ємом двигуна 125 см³ та 250 см³.

Також село має дуже чудову природу. Має декілька ставків, на 2\3 межує з лісом, чисте повітря і цілющу воду.

Історія

У другій половині XVIII століття села Хохітва та Івки перебували у власності польського шляхтича Яна Клеменса Браницького, згідно ерекційної грамоти виданої Браницькому у Білостоці 14 березня 1766 року. Як зазначено у візиті Богуславського деканата за 1790 рік, селяни Івок належали до парафії церкви Різдва Христового в Хохітві. Тоді в селі мешкало 226 осіб.[5] У ХІХ столітті поблизу села виялений курган.[6]

Сталінська колективізація на селі передбачала не лише об'єднання селян у колгоспи, а й ліквідацію цілого класу хазяйновитих заможних господарів, яких комуністи називали куркулями. Йосип Сталін особисто проголосив політику «ліквідації куркульства як класу». Розкуркулення відбувалося в умовах, коли не було чіткого визначення, хто є куркулем: чи це той, хто використовує найману працю, чи просто заможний селянин. Так, 1930 року в Івках рішенням місцевих органів влади був розкуркулений місцевий селянин-одноосібник, українець, Матійко Андрій Артемович (нар. 1877). Подальша його доля після арешту невідома. Реабілітований у 1991 році.[7]

На початку 1930-х років два колгоспи, що діяли в Івках, об’єдналися в одне господарство «Правда». За виступи проти політики радянської влади на селі Кривошея П. С. (нар. 1908), івківчанина, студента одного з київських вишів, 1933 року було засуджено до 5 років позбавлення волі. Під час Голодомору 1932—1933 років, від штучного голоду в Івках померло 16 осіб, з них дві дитини.[8]

Івки звільнені від німецької окупації 4 лютого 1944 року.[9]

Відомі люди

Інфраструктура

Підприємства

2017 року в Івках підприємцем Тарасом Ложенком відкрито козівничий комплекс та сироварню «Доообра Ферма» на 350 голів.[11] За тиждень тут переробляють до 7 тонн молока. З нього виготовляють сметану, кефір, вершки та сироватку, а найкращу сировину залишають для виробництва сирів. У сирному сховищі на фермі нині дозрівають 10 видів сирів різного віку.[12][13] Навесні 2016 року родина Ложенка відкрила у столиці перший музей історії сиру. Його безкоштовно можна відвідати у Києві на вул. Шовковичній, 50а.[14]

Освіта

В селі діє Івківська початкова школа.[15]

Примітки

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Богуслав-1. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 28 червня 2020.
  2. Прогноз погоди в селі Івки. weather.in.ua. Процитовано 28 червня 2020.
  3. Розрахунок відстаней між містами України, Європи, Азії. della.com.ua. Процитовано 28 червня 2020.
  4. Хохітвянська сільська рада. rada.info. Процитовано 28 червня 2020.
  5. Похилевич, 2005, с. 443.
  6. В. Б. Антоновичъ. Археологическая карта Кіевской губерніи: (Приложеніе къ XV т. «Древности») / Императорск. Московск. Археолог. О-во. — СПб : Картогр. зав. А. Ильина, 1895. — С. 96.
  7. Реабілітовані історією. Київська область. Книга третя. — Київ : Основа, 2011. — С. 807. — ISBN 978-966-699-607-0.
  8. Богуславський район. Село Івки // Національна Книга пам′яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Київська область / Упорядн. Гай А. І.; Гол. ред. кол. Ульянченко В. І.; Ред. кол.: Бутник В. Г., Гай А. І. (кер. ред.-вид. групи), Даниленко В. П., Єрема P. M. (заст. гол. ред. кол.), Захарченко П. П., Кондрук В. П., Романчишин В. Г. Український інститут національної пам'яті; Київська обласна державна адміністрація. — Біла Церква : Буква, 2008. — С. 148. — ISBN 978-966-7195-95-3.
  9. Хроніка вигнання нацистських окупантів з України (1942—1944 рр.): день за днем. warmuseum.kiev.ua. Національний музей історії України у Другій світовій війні. Процитовано 28 червня 2020.
  10. Колишній прокурор: "Раніше злочини були менш жорстокими". chk.gp.gov.ua. Прес-центр прокуратури Черкаської області. 7 лютого 2013. Процитовано 7 липня 2020.
  11. Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані «методом склянки»”. kievvlast.com.ua. Процитовано 28 червня 2020.
  12. На всі руки. Як рекламіст із міста навчився варити елітні сири. nv.ua. 14 лютого 2018. Процитовано 28 червня 2020.
  13. Офіційна сторінка сімейної козиної ферми з маленькою сироварнею «Дообра Ферма». dooobraferma.com.ua. Процитовано 28 червня 2020.
  14. Музей сиру, Київ. itinery.com.ua. Процитовано 28 червня 2020.
  15. Івківська початкова школа. opendatabot.ua. Процитовано 28 червня 2020.

Джерела

  • Село Хохітва. До складу Хохітвянської сільської ради входять села Івки, Поташня // Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси / Болгов В., Присяжнюк А. — Київ, 2011. — Т. 1. — С. 161.
  • Каневский уезд // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2005. — С. 425—477. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.