Івіттуут

Івіттуут (гренл. Ivittuut), стара назва Івіґтут (дан. Ivigtut) — поселення в Південній Ґренландії, єдине у світі промислове родовище кріоліту.

Івіттуут
гренл. Ivittuut

Координати 61°12′30″ пн. ш. 48°10′10″ зх. д.

Країна  Гренландія
Адмінодиниця Сермерсоок
Дата заснування 1951
Площа 600 км²
Офіційна мова ґренландська мова (Сермерсоок)
Населення 9 осіб,
0 осіб (1 січня 2020)[1],
42 осіб (1 січня 1977)[1],
46 осіб (1 січня 1978)[1],
41 осіб (1 січня 1979)[1],
37 осіб (1 січня 1980)[1],
39 осіб (1 січня 1981)[1],
40 осіб (1 січня 1982)[1],
38 осіб (1 січня 1983)[1],
46 осіб (1 січня 1984)[1],
36 осіб (1 січня 1985)[1],
36 осіб (1 січня 1986)[1],
29 осіб (1 січня 1987)[1],
20 осіб (1 січня 1988)[1],
3 осіб (1 січня 1989)[1],
4 осіб (1 січня 1990)[1],
4 осіб (1 січня 1991)[1],
2 осіб (1 січня 1992)[1],
1 осіб (1 січня 1993)[1],
1 осіб (1 січня 1994)[1],
1 осіб (1 січня 1995)[1],
1 осіб (1 січня 1996)[1],
1 осіб (1 січня 1997)[1],
1 осіб (1 січня 1998)[1],
0 осіб (1 січня 1999)[1],
19 осіб (1 січня 2000)[1],
10 осіб (1 січня 2001)[1],
9 осіб (1 січня 2002)[1],
30 осіб (1 січня 2003)[1],
11 осіб (1 січня 2004)[1],
0 осіб (1 січня 2005)[1],
13 осіб (1 січня 2006)[1],
11 осіб (1 січня 2007)[1],
9 осіб (1 січня 2008)[1],
60 осіб (1 січня 2009)[1],
12 осіб (1 січня 2010)[1],
18 осіб (1 січня 2011)[1],
19 осіб (1 січня 2012)[1],
0 осіб (1 січня 2013)[1],
0 осіб (1 січня 2014)[1],
0 осіб (1 січня 2015)[1],
0 осіб (1 січня 2016)[1],
0 осіб (1 січня 2017)[1],
0 осіб (1 січня 2018)[1]
Часовий пояс UTC−1, UTC−3 (Сермерсоок)
Автомобільний код GR (Сермерсоок)
GeoNames 3422861
Івіттуут
Івіттуут (Гренландія)

До 2009 року було центром однойменного муніципалітету.

Клімат

Івіттуут знаходиться у зоні арктичних пустель. Найтепліший місяць липень із середньою температурою 9,4 °C (49 °F). Найхолодніший місяць січень, із середньою температурою -7,8 °С (18 °F).[2]

Клімат Івіттуута
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C
13 14 15 16 23 30 23 21 21 19 17 15 30
Середній максимум, °C −4 −3 0 3 8 12 13 12 8 4 0 −2 4
Середня температура, °C −7 −7 −4 0 4 7 9 8 5 1 −2 −5 2
Середній мінімум, °C −11 −11 −8 −4 0 3 5 5 2 −1 −5 −8 −2
Абсолютний
мінімум, °C
−27 −28 −27 −20 −10 −2 0 −1 −5 −12 −12 −26 −28
Норма опадів, мм 80 60 80 60 80 80 70 90 140 140 110 70 1130
Джерело: Weatherbase

Історія

Кріолітова копальня Івіттуут, Гренландія, 1940

Відкрите 1806-го, розробка ведеться з 1856.

Видобуток корінних руд припинився у 1962 в зв'язку з виснаженням запасів.

Характеристика

Карта давньоскандинавського «Середньовічного поселення» (назва від сучасних археологів). Червоним позначено залишки ферм.

Рудне тіло було складене головним чином сидерит-кріолітовою породою (кріоліт, сидерит, кварц, сульфіди). Загальні запаси руди становили бл. 3,5 млн т.

У Івіттууті (Південно-Західна Ґренландія) довгасте штокове тіло сидерито-кріолітового складу укладене в апікальній частині куполовидного штоку лейкократових дрібнозернистих порфировидних гранітів, що залягають в ґнейсових породах брекчій. На поверхні сидерито-кріолітове тіло має 115 м в довжину і 30 м завширшки, на глибині шток розширяється. У приконтактовій частині кріолітового тіла в граніті спостерігається складна мережа жил кварцово-мікроклінового пегматиту. Основна маса пегматитових жил зосереджена біля південного контакту кріолітового тіла. На заході і півночі кріоліт значною мірою безпосередньо контактує з гранітом. Крайова частина кріолітового штоку утворює так звану «приконтактову шкаралупу», складену великими уламками вмісних пегматитів і гранітів, зцементованих кварцово-кріолітовим агрегатом. Апофізи кріолітового тіла перетинають пегматити, а в гранітах спостерігаються каситерито-кварцові і кріоліто-кварцові жили. У сидерито-кріолітовому тілі Івіттуута в середньому міститься кріоліту 70-80 %, сидериту — 15-20 %, кварцу — 1-2 %, сульфідів — 1-2 %. Дуже характерні зрощення кріоліту і сидериту: дрібніші зерна сидериту розташовуються вздовж границь між великими зернами кріоліту. У пегматиті відмічені псевдоморфози кріоліту по графічним вросткам кварцу. У кріолітовому тілі Івіттуута зустрічаються ділянки, збагачені тонкими лусочками парагоніту і мусковітом, порцеляновим мікросферолітовим топазом, флюоритом, піритом, хіолітом, веберитом, стенонітом і ярлітом. На цих ділянках кріоліт набуває темного забарвлення. Пізнішими утвореннями є друзи ступінчастих псевдокубічних кристалів кріоліту на стінках відкритих тріщин, а також продукти його заміщення томсеноліт, пахноліт і ральстоніт, які приурочені до тріщин в кріоліті.

Технологія розробки

Розробка родовища велася відкритим способом. Модернізація технології збагачення руд дозволила переробляти рудні відвали.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.