Ізогональне спряження
Ізогональне спря́ження — геометричне перетворення, що отримується відображенням прямих, поєднуючих початкові точки з вершинами заданого трикутника відносно бісектрис кутів трикутника.
Означення
Точки и називаються ізогонально спряженими (застаріла назва — ізогональними[1]) в трикутнику , якщо , , . Коректність цього означення можна довести через теорему Чеви в синусній формі, існує також чисто геометричне доведення коректності означення. Ізогональне спряження — перетворення, що ставить точці у відповідність ізогонально спряжену до неї. На всій площині окрім прямих, що містять сторони трикутника, ізогональне спряження є взаємно-однозначним відображенням.
Властивості
- Ізогональне спряження залишає на місці лише центри вписаного і зовнівписаних кіл.
- Точка, ізогонально спряжена точці на описаному колі — нескінченно віддалена. Напрямок, який задає ця точка, перпендикулярний прямій Сімсона цієї точки.
- Якщо точки , , симетричні точці відносно сторін трикутника, то центр описаного кола ізогонально спряжений до точки .
- Якщо в трикутник вписаний еліпс, то його фокуси ізогонально спряжені.
- Проекції ізогонально спряжених точок на сторони лежать на одному колі (вірно і зворотне). Центр цього кола — середина відрізка між точками.
- Образ прямої при ізогональному спряженні — коніка, описана навколо трикутника.
- Якщо коніка ізогонально спряжена до прямої , то трилінійні поляри всіх точок на будуть проходити через точку, ізогонально спряжену трилінійному полюсу .
Пари ізогонально спряжених точок
- Центр описаного кола та ортоцентр.
- Точка перетину медіан та точка Лемуана.
- Точки Брокара
- Точка Аполлонія та точка Ферма.
Координатний запис
В барицентричних координатах ізогональне спряження записується так:
- ,
де , , — довжини сторін трикутника. В трилінійних координатах його запис має форму:
- ,
тому вони зручні при роботі з ізогональним спряженням.
Див. також
Наслідки
- З ізогонального спряження можна вивести теорему Паскаля.
Примітки
- Д. Ефремов. Новая геометрия треугольника. Одесса, 1902