Іконніков Михайло Степанович
Іконніков Михайло Степанович (нар. 1818, Київ— 9 [21] липня 1897, Київ) — український архітектор, київський губернський архітектор. Брат історика Володимира Іконнікова.
Михайло Степанович Іконніков | |
---|---|
Народження | 1818 |
Смерть | 9 (21) липня 1897 |
Поховання | Щекавицьке кладовище |
Підданство | Російська імперія |
Навчання | Перша Київська гімназія, Петербурзьке Будівельне училище (Санкт-Петербург) |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Київ, Умань |
Найважливіші споруди | Присутні місця, Старокиївська пожежна частина, Гранд-Готель, Лук'янівський тюремний замок |
Іконніков Михайло Степанович у Вікісховищі |
Бографія
Народився в Києві. 1835 року закінчив Першу Київську гімназію.
Після її закінчення того ж 1835 року вступив до Петербурзького училища будівельних інженерів, яке закінчив 1840 року. Отримав звання архітекторського помічника.
Після повернення до Києва працював старшим інженером у губернській будівній комісії, архітектором і інженером для проведення робіт.
1854 року вступив на посаду київського губернського архітектора, яку обіймав впродовж 41 року — до 1895 року. Цей строк є рекордним у історії міста. Загалом перебував на службі понад 50 років.
Мав чин дійсного статського радника, був нагороджений багатьма орденами.
Помер у Києві, був похований на Щекавицькому кладовищі.
Стиль
Вживав стильові форми неоренесансу, неоготики, неороманського і неоросійського стилів.
Роботи у Києві
- Будинки Старо-Київської поліцейської дільниці й пожежної команди (1850-ті рр.),
- Губернські присутні місця (1854—1857 pp., співавтори І. Штром і К. Скаржинський);
- Лук'янівський тюремний замок на вул. Дегтярівській, 13 (1860—1863 pp.),
- Житловий будинок М. Рушковської на Контрактовій площі, 7 (1860 р. перебудова),
- Власний житловий будинок на 2 поверхи на розі вул. Володимирської, 18 і провулка Рильського (1861 р., пізніше був надбудований архіт. В. Ніколаєвим),
- Тепла церква і дзвіниця церкви Миколи Набережного на вул. Григорія Сковороди № 12 (1863 p.).
- Перебудова корпусу для бідняків Київського благодійного товариства (так званої Сулимівки) на вул. Лютеранській, 16 з добудовою домової церкви Св. Олександра Невського (1868 p.),
- Будинок бідних Київського благодійного товариства (так званої Сулимівки) на вул. Круглоуніверситетській, 5 (1870—1871 pp., не зберігся),
- Каплиця над могилою генерал-ад'ютанта О. Безака і його дружини у Києво-Печерській лаврі (1870 р.),
- Перебудова Софійського собору в Києві (1870-ті р.),
- Склепінчасті приміщення лазні Братського Богоявленського монастиря (1873 p.)
- Готель Гранд-отель на Хрещатику (1870-ті рр., не зберігся),
- Житловий будинок на розі Бібіковського бульвару (нині бульвар Тараса Шевченка), 26 та вул. Пироговської (Пирогова) (1870-ті рр., пізініше надбудовано та добудовано),
- Цукрорафінадний завод на Деміївці (1874 р.),
- Перебудова Київської духовної семінарії зі зведенням другої половини головного корпусу, надбудова флігеля тощо на вул. Костянтинівській, 5 (1874—1876 pp.),
- Житловий будинок для викладачів Київської духовної академії на вул. Іллінській, 5/8 (1874—1876 рр.),
- Соборний флігель Софійського монастиря (1879 р.),
- Перебудова частини споруди присутніх місць для судових закладів (1880-ті рр.),
- Клініки при Університеті св. Володимира (1885—1886 рр., добудова 1900 р.),
- Житловий будинок на бульварі Тараса Шевченка, 13 (1893—1894 р., надбудова 1900 р.)
Взяв участь у спорудженні Володимирського собору.
Роботи для інших міст
- Тюремний замок в Умані (1850-60-і рр.),
- Перебудова споруди шпиталю в Умані для окружного суду.