Іма Сумак

Справжнє ім'я при народженні — Соїла Авґуста Емператріс Чаваррі дель Кастійо. Батько був нащадком, зокрема, іспанців, мати — тільки інків. Дівоче прізвище матері Іми було Атауальпа, як і вождя протиіспанського повстання, звідки в майбутньому і виникли теорії щодо її предків.

Дитинство пройшло в гірському селищі Ічокан, що в околицях Кахамарки, де у її батьків було ранчо. Іма не отримала музичної освіти та не знала нотної грамоти. Стверджувала, що співати начилася, повторюючи звуки птахів, в подальшому вчителем музики був її чоловік.

У 1942 році, молода співачка була запрошена до Буенос-Айреса виступити на аргентинському радіо і невдовзі вся Південна Америка знала її неповторний голос. 1943 року в Аргентині записала перший свій музичний альбом. Власне, було записано не менше 18 пісень, котрі вийшли на платівках 78 об/хв.

Разом з чоловіком та танцівницею Чолітою Ріверо заснували групу «The Inka Taky Trio», із якою гастролювали по Південній Америці. 1946 року група переїздить до США, Іма оселилася в Нью-Йорку. Під час одного з виступів в нічному клубі її голос почув рекрутер студії звукозапису «Capitol Records», після чого відразу було укладено контракт.

1949 року голос Іми знали і в США і в Європі. Того ж року у подружжя народився син.

Перший, виданий у 1950 році в США альбом, мав назву «Voice of the Xtabay» («Capitol Records»). Він розійшовся тиражем 500 000 екземплярів — всі пісні виконувала, повторюючи щебетання птахів, при цьому на рекламу не було витрачено нічого. В 1950-х виступала у Карнегі-хол та Голлівуд-Боул — концерт 12 серпня 1950-го став легендарним, продюсером платівок Іми став Алан Лівінгстон. На початку 1950-х були неприємності з податковою поліцією, певний час подружжя не пускали до США. 1959 року отримала громадянство США.

Відвідувала СРСР — звідси почала своє світове турне, за особистою вказівкою Микити Хрущова гонорар їй виплачували валютою, виступала 6 місяців, відвідавши 40 міст. В СРСР її запам'ятали за виконанням «Гімну Сонцю» (так цензура переклала назву «Цнотлива для Бога Сонця»). Ця пісня в Перу сприймалася як реквієм за зниклою під ударами конкістадорів цивілізацією та культурою інків.

До кінця 1960-х років співачку стали дещо забувати. 1971 року повернулася жити в Перу, у 1980-х знову повернулася до США.

В 1990-х про Іму Сумак знову згадали, її пісня «Ataypura» звучала в фільмі «Великий Лебовські» братів Коен.

1992 року в прокаті Німеччини вийшов біографічний фільм «Yma Sumak: Hollywoods Inkaprinzessen». Її голос звучав у комедії 1999 року «Happy, Texas», Нанні Моретті використав дві пісні Іми в фільмі «Квітень» 1998.

2006 року уряд Перу нагородив Іму найвищою державною нагородою — «Орденом Сонця».

Останні роки вела усамітнене життя та приховувала подробиці біографії. Померла в Лос-Анжелесі у будинку людей похилого віку після восьми місяців лікування від раку прямої кишки. Похована в Голлівуді на цвинтарі Hollywood Forever.

У фільмі «Планета штормів», що вийшов на радянські екрани 1962 року, звучання синтезатора відтворювала Іма Сумак (Інва Мула в фільмі Люка Бессона «П'ятий елемент» виконує арію «Oh, giusto cielo!.. Il dolce suono» з опери Гаетано Доніцетті «Лючія ді Ламмермур» в діапазоні двох октав, комп'ютерна обробка розширила до 4,5).

Гастролі Іми в СРСР обірвалися, на десятиліття вона була «під забороною» — співачка влаштувала скандал через виявлених у номері готелю тарганів.

Мала досить важкий характер, виступи та концерти часто скасовувалися через її небажання виконувати вказівки продюсерів та іміджмейкерів, відмовлялася одягатися за голлівудськими стандартами.

У кінці 1980-х років вчені запропонували за допомогою комп'ютерного аналізу дослідити її унікальні вокальні дані, Іма відмовилася, відповівши, що вона не піддослідний щур.

1942 року вийшла заміж за композитора й імпресаріо Мойсеса Віванко, виховали сина Чарльза. Двічі розводилися (подейкують, що розлучення 1957 року було фіктивним — з огляду на намагання уникнути сплати податків)[3], остаточно пара розійшлася 1965 року.

Альбоми

• «Odeon», 1943,
• «Voice of the Xtabay», 1950, 1955 (співала голосами птахів, які чула в своєму селі), диск без жодної реклами став бестселером,
• «Legend Of The Sun Virgin», 1952
• «Moises Vivanco — Inca Taqui», 1953,
• «Mambo!», 1954
• «Flahooley (Original Broadway Cast)», 1957
• «Legend Of The Jivaro», 1957
• «Fuego Del Ande», 1959,
• «Recital Yma Sumac», 1961, Бухарест,
• «Zpívá Yma Sumac», 1965
• «Mіracles», 1971, London Records,
• «Twice as Much», 1992

Зовнішні аудіофайли
	El cóndor pasa, текст Пола Саймона

Платівки

• «Dance Of The Moon Festival (Choladas) / Virgin Of The Sun God (Taita Inty)», 1950,
• «Virgin Of The Sun God (Taita Inty) / Lure Of The Unknown Love (Xtabay)», 1950,
• «Vocal Solo with Orchestra», 1950,
• «Dance of the Moon Festival», 1950,
• «Dance Of The Winds / Chant Of The Chosen Maidens», 1950,
• «Birds / Nadjala's Lament», 1951,
• «Wimoweh / Babalu», 1952,
• «Legend Of The Sun Virgin», 1952,
• «Yma Sumac, Moises Vivanco — Inca Taqui», 1953,
• «Yma Sumac And Moises Vivanco — Moises Vivanco And His Peruvians — K'arawi (Planting Song) / Cumbe-Maita (Calls Of The Andes)», 1953,
• «Mambo! (Part 1)», 1954,
• «Mambo! (Part 2)», 1954,
• «Virgin Of The Sun God (Taita Inty) / Lure Of The Unknown Love (Xtabay)», 1955,
• «Voice Of The Xtabay (Part 4)», 1955,
• «Legend Of The Jivaro (Part 1)», 1957,
• «Legend Of The Jivaro (Part 2)», 1957,
• «Legend Of The Sun Virgin (Part 3)», 1958,
• «Legend Of The Sun Virgin (Leyenda De La Virgen Del Sol) Part. 2», 1958,
• «Legend Of The Sun Virgin», 1958,
• «Legend Of The Sun Virgin (Leyenda De La Virgen Del Sol) Part 1», 1958,
• «Medicine Man / Remember», 1972,
• «Mambo ConFusion», 1991,
• «Carnaval Indio», Parlophone Records,
• «La Sirena».

• «Presenting Yma Sumac (In A Collection Of Early Recordings)», 1952,
• «Greatest! „Chanto Incas“», 1975,
• «Con Plumas, Vol.II», 1982,
• «The Spell Of Yma Sumac», 1987
• «Enchantress», 1989,
• «Préférences Vol. 1», 1991,
• «Préférences Vol. 2», 1991,
• «The Very Best Of Yma Sumac — Dance Of The Moon Festival», 1992,
• «Destination Perou», 1993,
• «Voice Of The Xtabay…And Other Exotic Delights», 1995,
• «Musica De Los Andes», 1996,
• «The Very Best Of Yma Sumac», 1997,
• «La Voz», 1997,
• «Amor Indio», 1997,
• «Shou Condor», 1997,
• «The Ultimate Yma Sumac Collection», 2000,
• «The Exotic Sounds Of Yma Sumac», 2002,
• «Virgin Of The Sun God», 2002,
• «Kon Tiki», 2003,
• «Karibe Taki», 2005,
• «Queen Of Exotica», 2005, Blue Orchid,
• «Queen Of Exotica», 2005, Universe,
• «The Sun Virgin», 2006,
• «A Proper Introduction To Yma Sumac — Queen Of Exotica», 2006,
• «Greatest Hits», 2008,
• «The Exotic Lure Of Yma Sumac», 2008,
• «Calls Of The Andes», 2008,
• «Ataypura — 76 Hits And Rarities From The Goddess Of Exotica», 2012,
• «Seven Classic Albums», 2012,
• «The Essential Recordings», 2015,

• «Песни Инков», 1960, «Аккорд»,
• «Sampler Exotica», 1996, «The Right Stuff»

• «Texaco Star Theater», сезон 1948 року, США,
• «The Colgate Comedy Hour», сезон 1950 року, США,
• «The Ernie Kovacs Show», США, 1952, 1-й сезон,
• «Секрети інків» («Secret of the Incas»), 1954, США, Корі-Тіка,
• «Climax!», серіал, 1954—1958, США, Марія Сантес,
• «Омар Хайям», 1957, США, Каріна,
• «Música de siempre», 1958, Мексика,
• «Las canciones unidas», 1960, Мексика,
• «Annie, the Women in the Life of a Man», 1970, США,
• «The Apple», 1980, США, епізод, нема в титрах,
• «Late Night with David Letterman», серіал, 1982—1993, США,
• «Yma Sumac — Hollywoods Inkaprinzessin», 1991, Німеччина.

• Кавалер Великого хреста ордену Сонця Перу

• Yma Sumac, Vocalist of the Exotic, Dies at 86 (англ.)
• Іма Сумак, принцеса інків. Що чути в її голосі?
• Іма Сумак (рос.)
• Померла Іма Сумак — легендарний «перуанський співочий птах»
• Іма Сумак, принцеса інків (рос.)
• Yma Sumac
• Загадка інків в СРСР (рос.)
• Yma Sumac. Біографія (рос.)