Інва Мула

Інва Мула (алб. Inva Mula; 27 червня 1963(19630627), Тирана, Народна Соціалістична Республіка Албанія) — албанська оперна співачка (ліричне сопрано). Походить з родини артистів. Почала свою оперну кар'єру в ранньому віці. Її батько, Авні Мула, відомий албанський співак та композитор, народився в місті Джаковіца, Косово. Її ім'я, Інва, походить від прочитання в зворотному порядку імені батька.

Інва Мула
Inva Mula
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Inva Mula-Çako
Дата народження 27 червня 1963(1963-06-27) (58 років)
Місце народження Тирана,
Народна Соціалістична Республіка Албанія
Роки активності 1970—дотепер
Громадянство  Албанія
Національність албанка
Професія співачка
Освіта Академія музики та мистецтв Албанії
Співацький голос ліричне сопрано
Жанр опера, оперета
Лейбл EMI
inva-mula.com
 Файли у Вікісховищі

Кар'єра

Cпівати на сцені Інва розпочала у дуже молодому віці, спочатку у хорі Паризької опери, а згодом як солістка. У 1987 вона перемогла на конкурсі Cantante d'Albania у Тирані, у 1988 на Міжнародному конкурсі імені Джордже Енеску в Бухаресті, а у 1992 вона перемогла на конкурсі Butterfly (Метелик) у Барселоні.

1993 року вона отримала нагороду на першому міжнародному конкурсі оперних співаків «Опералія» (Operalia) заснованому Пласідо Домінґо в Парижі. У зв'язку з цією подією був випущений диск концерту. У цьому ж році вона брала участь у різноманітних концертах з цим відомим тенором у театрі Опера Бастилія в Парижі, на фестивалі Europalia Mexico в Брюсселі, пізніше в Мюнхені та в Осло.

1996 вона брала участь в опері Луїджі Керубіні «Медея» (записана для ТБ) в Комп'єні, Франція. 1998 вона звернулася до опери Жоржа Бізе «Пертська красуня» (випущений диск, запис для ТБ, в Японії випущений DVD). У 1997 вона взяла участь у фільмі «П'ятий елемент», де вона озвучила роль співачки Діви Плавалагуни). Після цього записала оперу Пуччіні «Ластівка» з Анжелою Георгіу для EMI. Для сценічною постановки 2005 вона перейняла від Анжели Георгіу головну роль Магди в постановках у Тулузі та Парижі.

Після цього вона брала участь у концертній версії опери Бізе «Іван Грозний», де мала сольний дебют у залі Плейель в Парижі; на диску була випущена концертний запис. У 2001 в Італії вона брала участь в операх Верді «Фальстаф» у Ла Скала та «Ріголетто» у Арена ді Верона, обидві які були записані для ТБ, а потім видані на DVD.

Мула постійно виступає в Ла Скала, де вона співала, зокрема, в таких постановках, як «Лючія ді Ламмермур», «Богема», «Манон». Вона також прославлена ​​Віолетта в «Травіаті» та виконала роль в багатьох містах у всьому світі, включаючи Токіо, Більбао, Трієст та Торонто. У 2007 вона виконала Адіна в «Любовному напої» в Тулузі.

Її колишній чоловік, Пірро Тчако — відомий албанська співак та композитор. До середини 90-х вона використовувала його прізвище, але потім почала використовувати ім'я Інва Мула.[1]

Коротка участь в індустрії кіно

Кіномани знають голос Інви Мула з фільму режисера Люка Бессона «П'ятий елемент» 1997 року, у якому вона озвучила роль дуже високої інопланетянки з блакитною шкірою — співачки Діви Плавалагуни. У цьому фільмі вона виконує арію «Oh, giusto cielo!.. Il dolce suono» («О, праведне небо!.. Солодкий звук») з опери Гаетано Доніцетті «Лючія ді Ламмермур» і вокаліз «Diva dance» («Танець Діви»). Люк Бессон захоплювався Марією Каллас, але її запис «Лючії» 1950 року не був достатньо «чистим» для використання у фільмі, тому агент Каллас — Мішель Глотц, який створив цей запис, запропонував його Мулі. Тоді вона якраз лише записала оперу Пуччіні «Ластівка» для EMI Classics.

Комп'ютерна обробка, виконана Еріком Серра та звукорежисером Марком Манджіні, надала голосу виконавиці колоратуру та розширила діапазон із двох октав до чотирьох із половиною, що є неможливим для людських голосових зв'язок.[2] (окремий випадок Іма Сумак)

Нагороди

  • Переможниця конкурсу "Cantante d’Albania" (Тирана, 1987)
  • Переможниця Міжнародного конкурсу імені Джордже Енеску (Бухарест, 1988)
  • Переможниця конкурсу "Butterfly" (Барселона, 1992)
  • Переможниця конкурсу "Operalia" (Париж, 1993)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.