Інгуші

Інгуші проживають в автономних республіках Інгушетія, Чечня та Північна Осетія, також у багатьох містах Російської Федерації, доволі значна діаспора інгушів є в Казахстані, також інгуські громади є в інших країнах, зокрема в Україні, Туреччині тощо.

Чисельність інгушів у Росії — 413 016 осіб (за даними перепису населення 2002 року)[1].

У Казахстані за даними Державного комітету статистики на 1999 рік проживало 16,9 тис. інгушів[2]

В Україні, згідно з даними перепису населення 2001 року, проживало 455 осіб інгушів, з яких як рідну інгуську вказали 164 особи (36 %), тоді як українську — 33 особи (понад 7 %), решта — інші мови [3].

Отже, загальна чисельність інгушів у світі становить понад 430 тис. осіб.

Розмовляють інгуською мовою, що разом з чеченською утворює вайнахську підгрупу нахсько-дагестанської групи мов північно-кавказької мовної родини. Писемність — на основі кирилиці.

За віросповіданням інгуші переважно мусульмани—суніти.

У традиційному господарстві населення гірської Інгушетії провідну роль посідало альпійське скотарство (вівці, корови, коні, воли), поєднане із землеробством (ячмінь, овес, пшениця); у рівнинній Інгушетії популярність здобула кукурудза.

• Нійсхо

1. Перепис населення в Росії 2002 року (рос.)
2. Дані Державного комітету статистики Казахстану (рос.)
3. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою (укр.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 4., К., 1979, стор. 372
• Інгуський портал (рос.)
• Марина КАМИНСКАЯ Галгай — будівничі і вершники, KMnews (рос.)