Абалкін Леонід Іванович

Леоні́д Іва́нович Аба́лкін (5 травня 1930(1930-05-05)[1][2], Москва, СРСР — 2 травня 2011(2011-05-02)[3][1][…], Москва, Росія) — радянський і російський економіст, Обраний академіком АН СРСР 23 грудня 1987 (згодом академік РАН).

Леоні́д Іва́нович Аба́лкін
Народився 5 травня 1930(1930-05-05)[1][2]
Москва, СРСР
Помер 2 травня 2011(2011-05-02)[3][1][…] (80 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність економіст, політик
Alma mater Російський економічний університет імені Плеханова
Галузь економіка
Заклад Сільськогосподарського технікум в місті Гусєві
Ступінь академік АН СРСР, академік РАН
Науковий керівник Aleksandr Mihajlovič Birmand
Членство Академія наук НДР, Російська академія наук, Академія наук СРСР і ЦК КПРС
Відомий завдяки: праці з теоретичних і методологічних проблемам політекономії
Нагороди

Біографічні відомості

Закінчив Московський інститут народного господарства імені Плеханова в 1952 році. З 1952 викладав, був заступником директора з навчальної частини Сільськогосподарського технікуму в місті Гусєві Калінінградської області. З 1958 року аспірант Московського державного економічного інституту. З 1961 — асистент, викладач, доцент, з 1966 — завідувач кафедрою політичної економії в Московському інституті народного господарства імені Плеханова. У 1976—1985 роках — професор і завідувач кафедрою політичної економії Академії суспільних наук (АСН) при ЦК КПРС. З 1984 член-кореспондент, у 1988—1990 член президії Академії наук СРСР. У 1986—1989 і в 1991—2005 роках — директор Інституту економіки АН СРСР/РАН . В останні роки життя був науковим керівником Інституту економіки РАН і завідував кафедрою соціально-економічних проблем МДУ.

На XIX Всесоюзної конференції КПРС (1988) виступив з критикою популярної концепції прискорення: з його точки зору, економіка країни мала потребу не стільки у збільшенні темпів економічного зростання, скільки в структурній перебудові. Перебудову розглядав як механізм розвитку і вдосконалення соціалізму. На конференції він поставив під сумнів пропозицію Михайла Горбачова ввести практику поєднання партійних і державних посад.

У 1989 році був обраний народним депутатом СРСР від КПРС.

В останні роки існування Радянського Союзу Леонід Абалкін очолював урядову комісію з економічної реформи. Комісія розробляла варіанти переходу СРСР від командно-адміністративної економіки до ринкової моделі. У 1989 році Абалкін став першим заступником голови ради міністрів СРСР в уряді Миколи Рижкова.

Реформи, розроблені Абалкін, не вступили в силу. У 1990 році він покинув посаду заступника голови, а новий уряд під керівництвом Єгора Гайдара, що прийшов в 1991 році, піддав розробки академіка критиці.

З 1991 по 2005 рік Леонід Абалкін займав посаду директора Інституту економіки РАН. До останніх днів академік працював науковим керівником Інституту економіки РАН і завідував Кафедрою соціально-економічних проблем МДУ.

Основні праці

Основні праці з теоретичних і методологічних проблемам політекономії.

  • Политическая экономия и экономическая политика. М., 1970;
  • Хозяйственный механизм развитого социалистического общества. М., 1973;
  • Новый тип экономического мышления. М., 1987;
  • Экономические воззрения и государственная деятельность С. Ю. Витте. М., 1995;
  • Поиск самоопределения России. М., 2002.

Джерела
  • Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — С. 5. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118999052 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. http://www.rbc.ru/rbcfreenews.shtml?/20110502150411.shtml

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.