Абелізаврові

Abelisauridae — викопна родина тероподних динозаврів. Двоногі хижаки середніх і великих розмірів. Передні кінцівки редуковані, як у тиранозаврових, черепи короткі.

Абелізаврові
Період існування: середня юра-пізня крейда, 170–66 млн р. т.
Реконструкція скелета Aucasaurus
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Клада: †Abelisauria
Родина: †Абелізаврові (Abelisauridae)
Bonaparte & Novas, 1985
Типовий вид
†Abelisaurus comahuensis
Bonaparte & Novas, 1985
Клади
Вікісховище: Abelisauridae

Найбільше різноманіття мали протягом крейдового періоду на південному суперконтиненті Гондвана. Їхні рештки знайдені на територіях Європи, континентальної Африки, Південної Америки, Індії та Мадагаскарі. Найдавніший відомий абелізавровий жив у ранній середній юрі, і декілька видів існували в маастрихті наприкінці мезозою.

В кінці крейдового періоду були найбільшими наземними хижаками у більшості світу: Південній Америці, Африці, Європі й Індії[2]. У Північній Америці й Азії таку нішу займали тиранозаврові[3], а південно-східній Бразилії крокодилоподібні Baurusuchidae[4].

Опис
Відтворений вигляд карнотавра.

Абелізаврові сягали довжини від 3,6 (Genusaurus) до 8,9±0,3 метрів (Pycnonemosaurus). Carnotaurus був завдовжки 7,8±0,3 м, Abelisaurus 7,4±0,7 м, Ekrixinatosaurus 7,4±0,8 м. Протягом еволюції, максимальна довжина абелізаврових поступово збільшувалась[5]. Найбільших своїх розмірів вони досягли вже в середині крейдового періоду. Вагу найбільших абелізаврових оцінюють у бл. 2 тонни[6].

Як мінімум деякі види абелізаврових різних розмірів співіснували. Ймовірно, малі, середні і великі види займали різні екологічні ніші[7].

Як і більшість тероподів, вони були м'ясоїдними двоногими.

Серед збережених примітивних рис, порівняно з тиранозавровими: лускате покриття і відносно малий мозок[8].

Відбитки шкіри Carnotaurus єдині відомі серед не-тетанурів і найповніше збереглися серед усіх тероподів[9].

Передні лапи сильно зменшені — ліктьові кістки і променеві кістки практично не більші за зап'ястя. Дуже сильне зменшення передніх кінцівок було притаманне також тиранозавровим, але відрізняються анатомічно й функціонально (наприклад, інший простір можливих рухів). Гадані функції рук тиранозаврових не підходять абелізавровим, і можливо, що руки абелізаврових не мали жодної функції[10]. На відміну від решти непташиних тероподів з редукованими руками, абелізаврові зберегли відносно розвинений скапулокоракоїд[7][11].

Відносно короткі й кремезні задні кінцівки вказують, що абелізаврові були повільніші за інших тероподів таких самих розмірів. Проте, якщо їхньою головною здобиччю були повільні завроподи, в них не було потреби бути швидкими[12].

У деяких видів кістки тазу з порожнинами[13].

Як у всіх непташиних тероподів, під час онтогенезу росли циклічно, з періодами сповільненого або призупиненого росту. Ріст зупинявся у зрілому віці[14].

Череп

Черепи сильні, високі й широкі. Зуби товсті. Можливо, високі черепи і міцна шия це пристосування для стилю полювання, наприклад, тривалого контакту з жертвою[15].

Передщелепна кістка має 4 зуби, верхньощелепна від 12 (Carnotaurus) до >20 (Rugops), нижньощелепна кістка від 12 (екземпляр з формації Ламета) до 19 (Ekrixinatosaurus). Зуби мають доволі характерні риси, які дозволяють ідентифікувати їх приналежність до родини[2].

Хоча б частково, будова черепної коробки і її внутрішньої поверхні досліджені у Viavenator, Majungasaurus, Abelisaurus, Aucasaurus, Carnotaurus[15] і Niebla[7].

Порівняно з Majungasaurus, клаптики (flocculi) у Viavenator та Aucasaurus помітно видовжені. Це дозволяє припустити, що південноамериканські абелізаврові мали швидші рухи голови і складнішу систему стабілізації погляду, ніж африканські. Можливо, у них були відмінності у полюванні[15].

Загальна будова внутрішнього вуха вивчених абелізаврових мало відрізняється від будови у інших тероподів середніх розмірів. Діапазон чутних частот, ймовірно, був вужчий, ніж у тиранозаврових[15].

Поширення

Рештки знайдені на територіях Франції, Угорщини, Португалії, Іспанії, Румунії, Саудівської Аравії, Індії, Мадагаскару, Єгипту, Лівії, Марокко, Нігеру, Аргентини, Бразилії і Колумбії[16].

Клада включає найбільших хижаків Південної Америки, Індії, Мадагаскару і Європи в пізній крейді. Перші абелізаврові були невеликими хижаками порівняно зі спинозавровими і кархародонтозавровими сусідами. Після вимирання згаданих двох груп тетанурів в кінці турону, абелізаврові стали найбільшими хижаками своїх ареалів[17].

Приблизно 100-90 млн років тому Гондвана розділилася на Африку, Південну Америку, Індо-Мадагаскар і Австрало-Антарктику, тож в пізній крейді існували кілька гілок абелізаврових: південноамериканські Furileusaura; Індо-Мадагаскарські Majungasaurus, Indosaurus і Rajasaurus; європейська гілка, яка включає Arcovenator; африканська гілка, яка включає Chenanisaurus[8].

За статистикою, рештки абелізаврових зустрічаються на віддалених від моря територіях частіше, ніж рештки кархародонтозаврових і, можливо, спинозаврових[16].

Філогенія

Є сестринською групою для Noasauridae.

Кладограма абелізаврових згідно з авторами опису Viavenator 2016 року[18]:

Abelisauridae
 

Kryptops

 
 
 

Rugops

 
 
Majungasaurinae
 
 

Genusaurus

 
 

Arcovenator

 
 
 
 

Rajasaurus

 
 

Indosaurus

 
 

Majungasaurus

 
 
 
Brachyorostra
 

Xenotarsosaurus

 
 
 
 

Dahalokely

 
 

Rahiolisaurus

 
 
 
 
 

Ilokelesia

 
 
 

Ekrixinatosaurus

 
 

Skorpiovenator

 
 
 
Furileusaura
 

Pycnonemosaurus

 
 

Quilmesaurus

 
 

Viavenator

 
 
 

Carnotaurus

 
Abelisaurinae
 

Aucasaurus

 
 

Abelisaurus

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Історія вивчення

Таксон запропонували Bonaparte і Novas (1985), щоб виокремити пізньокрейдового Abelisaurus. Список відомих абелізаврових швидко збільшувався, до групи включили: Carnotaurus (Bonaparte et al., 1990), Xenotarsosaurus (Martınez et al., 1986), Indosaurus (пізня крейда Індії; von Huene and Matley, 1933; Chatterjee, 1978; Bonaparte and Novas, 1985; Bonaparte, 1991), Majungasaurus (кампанський ярус Мадагаскару; Lavocat, 1955; Bonaparte; 1991; Sampson et al., 1996).

Список родів
Рід Рік віднесення до родини Країни, в яких знайдені рештки Стратиграфічний підрозділ Відомі на сьогодні рештки Примітки
Abelisaurus1985Аргентинаранній маастрихтмайже повний череп[19]
Carnotaurus1985Аргентинакампан—маастрихтмайже повний скелет[20]
Xenotarsosaurus1986Аргентинасеноман[21]неповна задня кінцівка, кілька хребців[22]
Indosaurus1986[22]. У 1985 було припущення про близьку спорідненість із абелізавром[19]Індіямаастрихт[23]кістка черепа[24]
Indosuchus1991[22]. У 1985 було припущення про близьку спорідненість із абелізавром[19]Індіямаастрихт[23]частина черепа[24]
Tarascosaurus1991[8]
Majungasaurus1996. У 1985 було припущення про приналежність до абелізаврових.Мадагаскаркампанбагато фрагментарних особин різної зрілості, які в сукупності дають неповний скелет, майже повний череп[25]
Aucasaurus2002Аргентинакампанмайже повний скелетстав другим після Carnotaurus (1985) абелізавровим зі збереженими передніми кінцівками, а також вперше надав рештки нижньої частини ніг[26]
Pycnonemosaurus2002Бразиліятурон-сантон, 93.9 — 83.6 млн років тому[27]
Ilokelesia 2003[28]Аргентинаальб-сеноманфрагментарний скелет[29]
Rajasaurus2003Індіямаастрихтнеповний скелет; нині втрачені фрагменти Lametasaurus (Matley, 1923), можливо, насправді належали Rajasaurus[30]
Rugops2004Нігерсеноманможливо, не входить в родину
Ekrixinatosaurus2004Аргентинаальб-сеноманфрагментарний скелет[31]
Vitakridrinda2006[8]
Quilmesaurus2007Аргентинакампан-маастрихт[32]
Skorpiovenator2008Аргентинапізній сеноман—ранній туронмайже повний скелет[33]
Kryptops2008Нігерапт–альб, 112 млн років томукілька фрагментарних скелетів[34] можливо, не входить в родину
Rahiolisaurus2010Індіямаастрихтбагато фрагментарних скелетів, що належать особинам різної зрілості[35]
Eoabelisaurus2012Аргентинасередня юра, близько 163 млн р. т.майже повний скелет[36]
Arcovenator2014Франціяпізній кампанголотип: частини черепа, зуби, хребці, гомілкові кістки; паратип: зуби і хребціпролив світло на те, як абелізаврові розповсюждувалися протягом свого існування[37]
Dahalokely2016. З часу опису в 2013 розглядався, як ноазавровий[18].Мадагаскартурон, бл. 90 млн років томунеповний осьовий скелет[38]
Viavenator 2016Аргентинасантонфрагментарний скелет[18]
Genusaurus2016[18]
Chenanisaurus2017Мароккопізній маастрихтнижньощелепна кісткаперший відомий абелізавровий з пізньої крейди Африки[8]
Genyodectes2017можливо, не входить в родину[8]
Thanos2018[39]
Tralkasaurus2019Аргентинасередній сеноман - ранній турон, бл. 97-93 млн р. т.верхньощелепна кістка, хребці, фрагменти тазувідносно малий за розмірами[40]
Spectrovenator2020Бразиліяпізній баремський вік - ранній аптський вікмайже повний скелетперший ранньокрейдовий абелізавровий відомий за повним черепом[41]
Niebla2020Аргентинамаастрихтський вікфрагментарний скелет[7]
Llukalkan2021Аргентинасантоннеповний череп[42]
Kurupi2021Бразиліямаастрихтський віктри хвостові хребці і частковий тазовий пояс[43]


Посилання


Примітки
  1. Tortosa, Thierry; Buffetaut, Eric; Vialle, Nicolas; Dutour, Yves; Turini, Eric; Cheylan, Gilles (2014). A new abelisaurid dinosaur from the Late Cretaceous of southern France: Palaeobiogeographical implications. Annales de Paléontologie 100: 63–86. doi:10.1016/j.annpal.2013.10.003.
  2. Hendrickx, Christophe; Tschopp, Emanuel; Ezcurra, Martín d. (April 2020). Taxonomic identification of isolated theropod teeth: The case of the shed tooth crown associated with Aerosteon (Theropoda: Megaraptora) and the dentition of Abelisauridae. Cretaceous Research 108: 104312. doi:10.1016/j.cretres.2019.104312.
  3. [Holtz Jr., Thomas R. (2012). Theropods. У Brett-Surman, M. K.; Holtz Jr., Thomas R.; Farlow, James O. The complete dinosaur (вид. 2nd). Indiana University Press, Bloomington., розділ „Early Theropods: Coelophysoids, Dilophosaurids, Ceratosaurs, Spinosauroids, and Carnosaurs“
  4. Montefeltro, F. C., Lautenschlager, S., Godoy, P. L., Ferreira, G. S., & Butler, R. J. (2019). A unique predator in a unique ecosystem: modelling the apex predator from the Late Cretaceous crocodyliform-dominated fauna in Brazil. DOI:10.1101/843334
  5. Grillo, Orlando Nelson; Rafael Delcourt (2017). Allometry and body length of abelisauroid theropods: Pycnonemosaurus nevesi is the new king. Cretaceous Research 69: 71–89. ISSN 01956671. doi:10.1016/j.cretres.2016.09.001.
  6. Chiarenza, Alfio Alessandro; Cau, Andrea (29 лютого 2016). A large abelisaurid (Dinosauria, Theropoda) from Morocco and comments on the Cenomanian theropods from North Africa. PeerJ 4: e1754. doi:10.7717/peerj.1754.
  7. Aranciaga Rolando, Mauro; Cerroni, Mauricio A.; Garcia Marsà, Jordi A.; Agnolín, Federico l.; Motta, Matías J.; Rozadilla, Sebastián; Brisson Eglí, Federico; Novas, Fernando E. (October 2020). A new medium-sized abelisaurid (Theropoda, Dinosauria) from the late cretaceous (Maastrichtian) Allen Formation of Northern Patagonia, Argentina. Journal of South American Earth Sciences: 102915. doi:10.1016/j.jsames.2020.102915.
  8. Longrich, Nicholas R.; Xabier Pereda-Suberbiola, Nour-Eddine Jalil, Fatima Khaldoune, Essaid Jourani (2017). An abelisaurid from the latest Cretaceous (late Maastrichtian) of Morocco, North Africa. Cretaceous Research 76: 40–52. ISSN 01956671. doi:10.1016/j.cretres.2017.03.021.
  9. Hendrickx, Christophe; Bell, Phil R. (December 2021). The scaly skin of the abelisaurid Carnotaurus sastrei (Theropoda: Ceratosauria) from the Upper Cretaceous of Patagonia. Cretaceous Research 128: 104994. doi:10.1016/j.cretres.2021.104994.
  10. Gianechini, Federico A.; Apesteguía, Sebastián; Landini, Walter; Finotti, Franco; Juárez Valieri, Rubén; Zandonai, Fabiana (May 2015). New abelisaurid remains from the Anacleto Formation (Upper Cretaceous), Patagonia, Argentina. Cretaceous Research 54: 1–16. doi:10.1016/j.cretres.2014.11.009.
  11. Burch, Sara H. (October 2017). Myology of the forelimb of Majungasaurus crenatissimus (Theropoda, Abelisauridae) and the morphological consequences of extreme limb reduction. Journal of Anatomy 231 (4): 515–531. doi:10.1111/joa.12660.
  12. Thomas R. Holtz Jr. 2012, розділ «Theropod Locomotion»
  13. Brum, Arthur Souza; Machado, Elaine Batista; Campos, Diogenes de Almeida; Kellner, Alexander Wilhelm Armin (May 2016). Morphology and internal structure of two new abelisaurid remains (Theropoda, Dinosauria) from the Adamantina Formation (Turonian – Maastrichtian), Bauru Group, Paraná Basin, Brazil. Cretaceous Research 60: 287–296. doi:10.1016/j.cretres.2015.11.013.
  14. Canale, Juan I.; Cerda, Ignacio; Novas, Fernando E.; Haluza, Alejandro (July 2016). Small-sized abelisaurid (Theropoda: Ceratosauria) remains from the Upper Cretaceous of northwest Patagonia, Argentina. Cretaceous Research 62: 18–28. doi:10.1016/j.cretres.2016.02.001.
  15. Paulina-Carabajal, Ariana; Leonardo Filippi (2017). Neuroanatomy of the abelisaurid theropod Viavenator: The most complete reconstruction of a cranial endocast and inner ear for a South American representative of the clade. Cretaceous Research. ISSN 01956671. doi:10.1016/j.cretres.2017.06.013.
  16. Sales, Marcos A. F.; Lacerda, Marcel B.; Horn, Bruno L. D.; de Oliveira, Isabel A. P.; Schultz, Cesar L.; Bibi, Faysal (1 лютого 2016). The “χ” of the Matter: Testing the Relationship between Paleoenvironments and Three Theropod Clades. PLOS ONE 11 (2): e0147031. doi:10.1371/journal.pone.0147031.
  17. Thomas R. Holtz Jr. 2012, «With the extinction of those two tetanurine groups, however, abelisaurids seem to have come into their own.»
  18. Filippi, Leonardo S.; Méndez, Ariel H.; Juárez Valieri, Rubén D.; Garrido, Alberto C. (June 2016). A new brachyrostran with hypertrophied axial structures reveals an unexpected radiation of latest Cretaceous abelisaurids. Cretaceous Research 61: 209–219. doi:10.1016/j.cretres.2015.12.018.
  19. Bonaparte, J. F. and F. E. Novas. 1985. Abelisaurus comahuensis, n.g., n.sp., Carnosauria del Crétacico Tardio de Patagonia. Ameghiniana 21:259-265. Translation by Matthew Carrano, SUNY at Stony Brook, 1998.
  20. Bonaparte, José F.; Novas, Fernando E.; Coria, Rodolfo A. (1990). Carnotaurus sastrei Bonaparte, the horned, lightly built carnosaur from the Middle Cretaceous of Patagonia. Contributions in Science (Natural History Museum of Los Angeles County) 416. Архів оригіналу за 21 липня 2010. Процитовано 2 вересня 2016.
  21. Про геологічну формацію решток Xenotarsosaurus на paleobiodb.org
  22. J. F. Bonaparte. 1991. The Gondwanian theropod families Abelisauridae and Noasauridae. Historical Biology 5(1):1-2
  23. Про геологічну формацію решток Indosaurus та Indosuchus на paleobiodb.org
  24. S. Chatterjee, 1978, «Indosuchus and Indosaurus, Cretaceous carnosaurs from India», Journal of Paleontology 52(3): 570—580
  25. Krause, David W.; Sampson, Scott D.; Carrano, Matthew T.; O'Connor, Patrick M. (2007). Overview of the history of discovery, taxonomy, phylogeny, and biogeography of Majungasaurus crenatissimus (Theropoda: Abelisauridae) from the Late Cretaceous of Madagascar. У Sampson, Scott D.; Krause, David W. Majungasaurus crenatissimus (Theropoda: Abelisauridae) from the Late Cretaceous of Madagascar. Society of Vertebrate Paleontology Memoir 8. с. 1–20.
  26. Coria, Rodolfo A.; Chiappe, Luis M.; Dingus, Lowell (8 липня 2002). A new close relative of Bonaparte 1985 (Theropoda: Abelisauridae) from the Late Cretaceous of Patagonia. Journal of Vertebrate Paleontology 22 (2): 460–465. doi:10.1671/0272-4634(2002)022[0460:ANCROC]2.0.CO;2.
  27. Pycnonemosaurus на paleobiodb.org
  28. paleobiodb.org посилаючись на RAUHUT, O.W.M. 2003. The Interrelationships and Evolution of Basal Theropod Dinosaurs. Special Papers in Palaeontology, 69, 1-213.
  29. Rodolfo A. Coria, Leonardo Salgado. A Basal Abelisauria Novas, 1992 (Theropoda-Ceratosauria) from the Cretaceous of Patagonia, Argentina. (December 1998.) Lisbon. Gaia Nº 15. Pp. 89–102
  30. Wilson, J.A., Sereno, P.C., Srivastava, S., Bhatt, D.K., Khosla, A. and Sahni, A. (2003). «A new abelisaurid (Dinosauria, Theropoda) from the Lameta Formation (Cretaceous, Maastrichtian) of India.» (PDF) Contributions from the Museum of Paleontology University of Michigan, 31(1): 1-42.
  31. Coria, Rodolfo A; Currie, Philip J; Carabajal, Ariana Paulina (September 2006). A new abelisauroid theropod from northwestern Patagonia. Canadian Journal of Earth Sciences 43 (9): 1283–1289. doi:10.1139/e06-025.
  32. Quilmesaurus на paleobiodb.org
  33. Canale, Juan I.; Scanferla, Carlos A.; Agnolin, Federico L.; Novas, Fernando E. (5 грудня 2008). New carnivorous dinosaur from the Late Cretaceous of NW Patagonia and the evolution of abelisaurid theropods. Naturwissenschaften 96 (3): 409–414. doi:10.1007/s00114-008-0487-4.
  34. Sereno, Paul C.; Brusatte, Stephen L. (January 2008). Basal Abelisaurid and Carcharodontosaurid Theropods from the Lower Cretaceous Elrhaz Formation of Niger. Acta Palaeontologica Polonica 53 (1): 15–46. doi:10.4202/app.2008.0102.
  35. Novas, Fernando E., Chatterjee, Sankar, Rudra, Dhiraj K., Datta, P.M. (2010). «Rahiolisaurus gujaratensis, n. gen. n. sp., A New Abelisaurid Theropod from the Late Cretaceous of India[недоступне посилання]» in: Saswati Bandyopadhyay (ed.): New Aspects of Mesozoic Biodiversity. Springer Berlin / Heidelberg. pp. 45–62. DOI:10.1007/978-3-642-10311-7. ISBN 978-3-642-10310-0.
  36. Pol, Diego; Rauhut, Oliver W. M. (22 серпня 2012). A Middle Jurassic abelisaurid from Patagonia and the early diversification of theropod dinosaurs. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences 279 (1741): 3170–3175. doi:10.1098/rspb.2012.0660.
  37. Tortosa, Thierry; Buffetaut, Eric; Vialle, Nicolas; Dutour, Yves; Turini, Eric; Cheylan, Gilles (January 2014). A new abelisaurid dinosaur from the Late Cretaceous of southern France: Palaeobiogeographical implications. Annales de Paléontologie 100 (1): 63–86. doi:10.1016/j.annpal.2013.10.003.
  38. Farke, Andrew A.; Sertich, Joseph J. W.; Butler, Richard J. (18 квітня 2013). An Abelisauroid Theropod Dinosaur from the Turonian of Madagascar. PLoS ONE 8 (4): e62047. doi:10.1371/journal.pone.0062047.
  39. Delcourt, Rafael; Vidoi Iori, Fabiano (2018). A new Abelisauridae (Dinosauria: Theropoda) from São José do Rio Preto Formation, Upper Cretaceous of Brazil and comments on the Bauru Group fauna. Historical Biology.
  40. Cerroni, M.A.; Motta, M.J.; Agnolín, F.L.; Aranciaga Rolando, A.M.; Brissón Egli, F.; Novas, F.E. (March 2020). A new abelisaurid from the Huincul Formation (Cenomanian-Turonian; Upper Cretaceous) of Río Negro province, Argentina. Journal of South American Earth Sciences 98: 102445. doi:10.1016/j.jsames.2019.102445.
  41. Zaher, Hussam; Pol, Diego; Navarro, Bruno A.; Delcourt, Rafael; Carvalho, Alberto B. (12 жовтня 2020). An Early Cretaceous theropod dinosaur from Brazil sheds light on the cranial evolution of the Abelisauridae. Comptes Rendus Palevol (6). doi:10.5852/cr-palevol2020v19a6.
  42. Gianechini, Federico A.; Méndez, Ariel H.; Filippi, Leonardo S.; Paulina-Carabajal, Ariana; Juárez-Valieri, Rubén D.; Garrido, Alberto C. (30 березня 2021). A New Furileusaurian Abelisaurid from La Invernada (Upper Cretaceous, Santonian, Bajo De La Carpa Formation), Northern Patagonia, Argentina. Journal of Vertebrate Paleontology: e1877151. doi:10.1080/02724634.2020.1877151.
  43. Iori, Fabiano Vidoi; Ismael de Araújo-Júnior, Hermínio; Simionato Tavares, Sandra A.; da Silva Marinho, Thiago; Martinelli, Agustín G. (September 2021). New theropod dinosaur from the late Cretaceous of Brazil improves abelisaurid diversity. Journal of South American Earth Sciences: 103551. doi:10.1016/j.jsames.2021.103551.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.