Адольф-Фрідріх Кунтцен

Адольф-Фрідріх Кунтцен (нім. Adolf-Friedrich Kuntzen; нар. 26 липня 1889, Магдебург пом. 10 липня 1964, Едеміссен, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник, генерал танкових військ вермахту. Учасник Першої світової війни, бився на Західному та Східному фронтах. У післявоєнний час продовжував службу в лавах рейхсверу. За часів Другої світової війни командував танковими дивізіями та корпусами на Західному та Східному фронтах. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940).

Адольф-Фрідріх Кунтцен
Adolf-Friedrich Kuntzen
Народження 26 липня 1889(1889-07-26)
Магдебург, Королівство Саксонія
Смерть 10 липня 1964(1964-07-10) (74 роки)
Едеміссен, Нижня Саксонія
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Райхсгеер
 Рейхсвер
 Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська
Рід військ кіннота
танкові війська
Роки служби 19091944
Звання  Генерал танкових військ
Командування 3-тя легка дивізія
8-ма танкова дивізія
57-й моторизований корпус
32-ге командування особливого призначення
LXXXI армійський корпус
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
 Адольф-Фрідріх Кунтцен у Вікісховищі

Біографія

Адольф-Фрідріх Кунтцен народився 26 липня 1889 року в столиці саксонського королівства Магдебурзі. 10 березня 1909 року поступив на військову службу фанен-юнкером до 1-го Лейб-гусарського полку №1 імператорської армії. 22 серпня 1910 року присвоєне звання лейтенант.

З початком Першої світової війни у складі свого 1-го Лейб-гусарського полку бився на Західному фронті, бої на Марні, за Аррас. Пізніше полк передислокували на Східний фронт, битви в Галичині. Перебував на командних та штабних посадах, 18 грудня 1917 року присвоєне звання ротмістр. За час Першої світової війни нагороджений Залізним хрестом обох ступені.

Після війни при утворенні 100-тисячної армії рейхсверу Кунтцена залишили в лавах збройних сил Веймарської республіки, служив у штабі 1-ї дивізії рейхсверу. Навесні 1921 року переведений до 10-го Прусського рейтарського полку, але вже 1 жовтня 1921 року отримав призначення до Міністерства рейхсверу в Берліні.

1 квітня 1922 року переведений до штабу 3-ї дивізії рейхсверу в Берліні, де служив протягом наступних кількох років. 1 жовтня 1925 року він був переведений в Ольс, командиром 2-го ескадрону 8-го Прусського рейтарського полку. З 1 жовтня 1928 року А.-Ф. Кунтцен продовжив службу в штабі 3-го Прусського рейтарського полку в Ратенові. Протягом року навчався в Берлінському університеті. 1 жовтня 1929 року після присвоєння звання майора повернувся до штабної роботи в міністерстві рейхсверу. Продовжував службу на різних штабних посадах.

Після приходу нацистів до влади залишився у збройних силах. 1 березня 1938 року отримав звання генерал-майора при проходженні служби у Верховному головнокомандуванні сухопутних військ Третього Рейху. 10 листопада 1938 року А.-Ф. Кунтцен призначений командиром 3-ї легкої дивізії в Котбусі. Командував дивізією в ході вторгнення вермахту до Польщі. За бойові заслуги відзначений обома застібками до Залізного хреста. Після кампанії керував реорганізацією свого з'єднання при переформуванні його у 8-му танкову дивізію.

Генерал Кунтцен з гранатометом Panzerschreck. Травень 1944

1 квітня 1940 року отримав звання генерал-лейтенанта.

З травня 1940 року на чолі 8-ї танкової дивізії 41-го моторизованого корпусу генерала танкових військ Георга-Ганса Райнгардта бився в Західній кампанії. 3 червня 1940 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

У лютому 1941 року він здав командування дивізією й був виведений до резерву фюрера. Проте, майже відразу визначений командувати 57-м армійським (моторизованим) корпусом, що формувався. 1 квітня 1941 року підвищений у званні в генерали танкових військ.

22 червня 1941 року до початку операції «Барбаросса» очолював корпус, який до моменту нападу на СРСР мав у своєму складі 12-та, 19-та танкові й 18-та моторизована дивізії. Корпус, зосереджений у Сувалкському виступі на центрального напрямку сил вторгнення, входив до складу 3-ї танкової групи Гота. З початком вторгнення стрімко наступав у Білорусі, вів бої під Смоленськом, під Вязьмою. У середині листопада 1941 року за станом здоров'я залишив посаду командира корпусу. Знову, після одужання, повернувся до строю у січні 1942 року, але не нетривалий час. Виведений до резерву фюрера.

1 квітня 1942 року був призначений командиром 32-ге командування особливого призначення, яке входило до складу 15-ї армії генерал-полковника Курта Гаасе. Наприкінці травня 1942 року його командування було розгорнуто у 81-й армійський корпус. Протягом двох років перебував на півночі Франції, де його корпус виконував окупаційні функції. На початку вересня 1944 року Кунтцен відмовився від командування за станом здоров'я і був переведений до резерву фюрера, й більше не залучався до керівництва військами.

31 грудня 1944 року він був остаточно звільнений з дієвої служби в запас.

Див. також

Посилання

Примітки

    Література

    • Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921—1945. Band 7: Knabe–Luz. Biblio Verlag, Bissendorf 2004, ISBN 3-7648-2902-8, S. 319 f.
    • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Militaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.