Азімов Чингізхан Нуфатович
| Азімов Чингізхан Нуфатович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
16 грудня 1931 Казань, РСФРР, СРСР |
| Помер | 10 жовтня 2002 (70 років) |
| Поховання | |
| Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
| Галузь | правознавство |
| Заклад | Національна академія правових наук України |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор юридичних наук |
Азімов Чингізхан Нуфатович (нар.16 грудня 1931, м. Казань, РФ — пом.10 жовтня 2002) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, академік Академії інженерних наук України, член-кореспондент Академії правових наук України, лауреат Державної премії УРСР.
Біографія
Народився 16 грудня 1931 року в місті Казані (РФ). 1962 року вступив до Харківського юридичного інституту (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»), який закінчив 1965 року. В інституті працював на різних посадах від лаборанта до завідувача кафедри цивільного права (1988–1993). У 1971 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Правове регулювання службових винаходів науково-дослідних і конструкторських організацій», у 1981 році – докторську дисертацію «Договірні відносини в галузі науково-технічного прогресу». З 1983 року – професор кафедри цивільного права.
Наукова діяльність
Опублікував понад 100 наукових праць, основними з яких є:
- «Забезпечення виконання зобов’язань» (1975)
- «Науково-технічна інформація і право» (1978)
- «Договори на науково-дослідницькі й конструкторські роботи» (1976)
- «Заставне право» (1993)
- «Основи патентного права України» (1994)
Брав участь у підготовці підручника «Радянське цивільне право» (1977, 1983), за що у 1984 р. йому присуджена Державна премія України. Співавтор підручника «Цивільне право України: 4.1» (2000).
Брав активну участь у законотворчій діяльності. Був членом комісій з розробки проектів ЦК і ГК України, членом двох спеціалізованих вчених рад – Науково-консультаційної при Верховному Суді України та при патентному відомстві.
Нагороди
Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Білорусі за успіхи у науковій роботі та підготовці наукових кадрів, медалями «40 років Радянської Армії та Військово-Морського Флоту» (1958), «Ветеран праці». Почесний суддя м. Цинциннал (США). У 1995 році його ім’я занесено до «Золотої книги української юстиції».
Посилання
- В. П. Горбатенко. Азімов // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Пленум Верховного Суду України, Постанова № 8 від 08.07.94, м. Київ Офіційний сайт Верховної Ради України
- Літопис випускників Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
- Персоналістична енциклопедія права Персональний сайт Славіка Бігуна
- Электронный каталог Архангельсуо обласной научной библиотеки[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)