Актачинська волость

Актачинська волость — адміністративно-територіальна одиниця у складі Сімферопольського повіту Таврійської губернії. Утворена при реорганізації адміністративного поділу, який зберігався з часів Кримського ханства, із сіл західної частини Бакчесарайськаго і Качі Беш Пареси кадиликів 8 (20) октября1802 року після указу Олександра I «Про створення Таврійської губернії»[1].

Актачинська волость
Губернія Таврійська губернія
Повіт Перекопський повіт
Центр Актачі
Утворено 1802
Населення 5 739 чол. осіб (1805)

На півдні межувала з Чоргунською волостю, на сході з Махульдурською та Алуштинською волостями, на півночі з Ескіординською волостю та Євпаторійським повітом.

Географія

Східний кордон волості проходив поздовжною долиною між Зовнішньої і Внутрішньої грядами Кримських гір (включаючи долину Бодраку). Територія повіту починалася від берега Чорного моря, на півночі збігалася з кордоном повіту, проходячи південною кромкою долини річки Тобе-Чокрак від озера Кизил-Яр до яру Іль за селом Ібраїм-Бай, звідки спускалася на південь до річки Булганак. Включала в себе долину річки Західний Булганак, Альмінську та Качинську долини. Південна межа проходила гірським масивом Каратау знову до берега моря і, мабуть, була дуже звивистою, оскільки враховувалися кордони общинних і приватних землеволодінь.

Історія

Ще наприкінці XVIII століття у волості з'являються «російські» (тобто з немусульманськими жителями) селища. За відомістю, складеної під час п'ятої ревізії 1796 року сіл було три: Мангуш із 288 жителями, Бія-Сала — з 43, і Александропіль із 15 жителями[2].

Із 1805 року розпочинається заселення спорожнілих сіл, в основному степового Криму, німецькими колоністами. У волості колонії виникають на півночі, в долині Булганаку: у 1810 році засновується Кроненталь, через рік Бергштадт біля села Агач-Елі[3]. Трохи раніше з'являється невелика болгарська колонія в селі Балта-Чокрак.

Населення

На 1805 рік, за Ведомостями о всяких селениях, в Симферопольском уезде состоящих…, у волості значилося 43 села, практично з виключно кримськотатарським населенням близько 4 950 осіб, а немусульманське населення записано тільки в селах Мангуш і Біясала в кількості 655 осіб. Із початку XIX століття у волость, спочатку повільно, почали прибувати переселенці — з Російських губерній і з країн Європи.

Села Актачинської волості

Села Актачинскої волості і їх населення
станом на жовтень 1805 року
Актачі 193 Агач-Елі 101
Аджи-Біке 108 Азек (Аззак) 112
Аклеїз 103 Акшеїх 155
Алма-Кермен 60 Алма-Тамак 125
Алмачик 35 Аранчі 150
Бадрак 168 Базарчик 80
Черкез-Елі 89 Балта-Чокрак 49
Бієлі 82 Біюк-Яшлав 235
Булганак-Бодрак 72 Бурлюк 214
Голумбей 151 Джабач 138
Джангарель 71 Джауджурек 113
Едішель 46 Замрук 103
Ібраїм-Бай 125 Калимтай (Калантай) 182
Кангіль 93 Кобази 263
Контуган 79 Коджук-Елі 135
Кочкар-Елі 58 Кучук-Яшлав 94
Мамашай 156 Мангуш 564
Орта-Кісек 41 Сакав 67
Тарханлар (Алма-Тархан) 267 Топчікой 24
Улакли 78 Ханішкой 66
Ойсунку 67 Чоткара 65
Ескі-Ель 78 Ефендікой 83
Отеш-Елі 87 Евель-Шейх 117
Бія-Сала

Скасовано під час реформи волосного поділу в 1829 році; перетворена в Яшлавську волость, куди передана велика частина сіл[4]. Деякі північні села відійшли до складу Сарабузької та південні Дуванкойської волостей.

Примітки

  1. Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  2. Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского змлевладения // Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии / А.И. Маркевич. — Симферополь : Типография Таврического губернского правления, 1896. — Т. 24. — С. 72—137.
  3. Немцы России. Населённые пункты и места поселения : энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)
  4. Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 127.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.