Некрасовка (Бахчисарайський район)

Некра́совка (до 1945 року Ґьолюмбей, крим. Gölümbey, рос. Некрасовка) село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Тінистівській сільській раді. Населення — 347 осіб.

село Некрасовка
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Тінистівська сільська рада
Облікова картка Некрасовка 
Основні дані
Населення 347
Поштовий індекс 98454
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°44′45″ пн. ш. 33°41′37″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
50 м[1]
Водойми р. Кача
Місцева влада
Карта
Некрасовка
Некрасовка
Мапа

 Некрасовка у Вікісховищі

Географія

Село Некрасовка розташоване в нижній течії Качи, на обох берегах річки, у центрі району, висота центру села над рівнем моря 50 м. Село, як і все в долині, лежить на південній, лівобережної стороні, уздовж старої дороги С-0-10215, вузькою, звивистою, але мальовничою. Нове, рівне шосе Т 2701, лежить за протилежному боці долини. Відстань до Бахчисарая близько 19 кілометрів, там же знаходиться найближча залізнична станція. Центр автономії Сімферополь знаходиться за 45 кілометрах. Від села до морського узбережжя в районі Орлівки 12 кілометрів.

Назва

За версією відомого фахівця з кримської ойкономії Валерія Бушакова, назва Голюмбей означає главу племені («бий») «голюм»[2].

Історія

Вперше село згадане в Камеральному описі Криму 1784 року як село бакчі-сарайськаго каймакамства Качи Беш Пареси кадилику (судового округу) Гулюмбей [3]. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 року [4], на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Сімферопольському повіту [5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [7], Голюмбей був включений до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту. У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село залишилася у складі перетвореної Дуванкойської волості.

Станом на 1886 у селі Ґьолюмбей Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 165 осіб, налічувалось 42 дворових господарства, існувала мечеть[8].

За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Голумбей, що входило в Калімтайське сільське співтовариство, значилося 199 жителів в 27 домогосподарствах[9]. Зберігся документ про будівництво в грудні 1914 року в селі нової будівлі медресе (середня мусульманська школа) та гуртожитки при ньому. Отже, медресе існувало і раніше, що говорить про неординарне положення села в той час[10]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[11] в Дуванкойській волості Сімферопольського повіту числяться село Голумбей і приписані до нього хутір і близько 10 приватних садів [12].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[13] була скасована волосна система і село ввійшло до складу Сімферопольського повіту (округу)[14], а в 1922 році повіти отримали назву округів[15]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких був створений Бахчисарайський район[16] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Голюмбей був центром Голюмбейської сільради Бахчисарайського району[17].

У 1944 році, після звільнення Криму від німців, згідно Постанови ДКО 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[18], а 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким в район з Орловської і Брянської областей РРФСР пререселялісь 6000 колгоспників[19]. 21 серпня 1945, указом Президії Верховної Ради РРФСР, Голюмбей перейменували в Некрасівку, а Голюмбейську сільраду — в Некрасовську[20]. З 25 червня 1946 року в складі Кримської області РРФСР[21], а 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР [22] . Пізніше, у процесі укрупнення, Некрасовську сільраду ліквідували, приєднавши до Тінистівської.

Сучасний стан

У Некрасівці 4 вулиці[23], за даними сільради на 2009 рік, до села приписано 567 гектарів угідь, 127 дворів і 346 жителів [24], працює кілька магазинів[25]. Село зв'язане автобусним сполученням з Бахчисараєм, Севастополем і Сімферополем[26].

Примітки

  1. weather.in.ua
  2. Бушаков В.А.. Тюркская етноойконімія Криму. Наукова література. Процитовано 20 січня 2015.
  3. Лашков Ф. Ф. Камеральне опис Криму, 1784 года. — 1888.
  4. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  5. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  6. Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  7. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
  8. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  9. Календарь і пам'ятна книга Таврійської губернії на 1902. Стор. 124-125. Сімферополь. Таврійська Губернська Друкарня. 1902. Процитовано 4 жовтня 2014.[недоступне посилання з квітня 2019]
  10. Справа про будівництві нової будівлі медресе в дер. Голюмбей Сімферопольського повіту. (Ф. № 27 оп. № 3 справа № 988). Держархів АРК. Процитовано 11 березня 2015.
  11. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915
  12. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915, с. 256.
  13. Історія міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 521. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 4 жовтня 2014.
  14. Історія міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 197-202. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Процитовано 4 жовтня 2014.
  15. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  16. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  17. Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, стор. 306 // Адміністративно-територіальні перетворення в Криму. 1783-1998 рр. Довідник / за ред. Г. Н. Гржибовской. — Сімферополь:Таврія-Плюс, 1999.
  18. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  19. Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  20. Перейменування населених пунктів Криму. Сто тисяч доріг позаду ... Процитовано 8 жовтня 2014.
  21. Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР в Кримську область
  22. Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР
  23. Крим, Бахчисарайський Район, Некрасівка. КЛАДР РФ. Процитовано 2015 -01-20.
  24. Міста і села України, 2009, Теністовскій сільрада.
  25. Про затвердження переліку місць для проведення публічних заходів на території Республіки Крим. Уряд Республіки Крим. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
  26. 9751789 Розклад автобусів по автобусній зупинці Некрасовка. Яндекс-расписания. Процитовано 20 січня 2015.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.