Красна Зоря (Бахчисарайський район)

За часів Кримського ханства в нижній частині долини Качи існував значний релігійний комплекс з центром у селі Ефендікой (Айвове), причому для цих місць був створений особливий кадилик — Качи Беш Пареси — невеликого розміру в порівнянні з іншими, і деякі землі могли належати священнослужителям. Зокрема, судячи з назви села Ак-Шейх (білий шейх), воно могло бути вотчиною високопоставленого клірика, глави релігійної громади (при цьому кримські татари в ханстві завжди були особисто вільні). Акшеїх вперше згадується в кадіаскерському (судовому) ділі 1719 десяти сусідніх джемаатів[7] проти мурз Ахмеда і Ягьї про захоплення общинної землі[8]. В останній період існування ханства село відносилося до Качи Беш Пареси кадилика Бахчисарайського каймакамства, що записано в Камеральному описі Криму 1784 року[9].

Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 [10], (8) 19 лютого 1784, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Сімферопольського повіту [11]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[12]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [13], Акшеїх був включений до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту.

За Відомостями про всі селища у Сімферопольському повіті… від 9 жовтня 1805 року, в Акшеїсі в 26 дворах проживали 142 людини татар і ще 13 кримських циган. Навколишні землі, що залишилися безгоспними після еміграції власників в Османську імперію[14] належали декому генерал-майору Гавро[15]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна дворів у Акшеіхе був уже 30 дворів[16]. Після реформи волосного поділу 1829 Акшеїх, віднесли до Дуванкойської волості (перетвореної з Чоргунської) [17]. На карті 1842 в селі позначено 36 дворів[18].

Станом на 1886 у селі Чоткара Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 144 особи, налічувалось 30 дворових господарств, існувала мечеть[19].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[20] була скасована волосна система і село ввійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту[21], а в 1922 році повіти отримали назву округів[22]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були скасовані і основний адміністративною одиницею став Бахчисарайський район[23] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписим 17 грудня 1926 року, Акшеїх був центром однойменної сільради Бахчисарайського району, у яку входило ще село Чоткара [24].

У 1944 році, після визволення Криму від нацистів, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[25], а 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким в район з Орловської і Брянської областей РРФСР пререселялися 6000 колгоспників[26]. 21 серпня 1945, згідно з указом Президії Верховної ради РРФСР, Ак-Шєїх перейменований в Червону Зорю, а Ак-Шеіхскій сільрада — в Краснозорскій[27]. З 25 червня 1946 року в складі Кримської області РРФСР[28], а 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР [29]. У повоєнний час в селах був колгосп Красна Зоря.

Пізніше, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області» від 30 грудня 1962 року [30], Малодворне було приєднано до Красної Зорі, а Краснозорську сільраду ліквідували, об'єднавши з Теністовською[31].