Брянське

Бря́нське (до 1944 року — Кочкар-Елі, крим. Qoçqar Eli, рос. Брянское) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Плодівській сільській раді. Розташоване на півночі району. Історична назва села Кочкар-Елі, означає в перекладі з кримськотатарського «бараняча місцевість» (qoçqar — баран, el — місцевість, край).

село Брянське
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Плодівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01020350020055481
Облікова картка Брянське 
Основні дані
Населення 902
Поштовий індекс 98411
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°51′59″ пн. ш. 33°48′13″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради с. Плодове, вул. Леніна 58
Карта
Брянське
Брянське
Мапа

 Брянське у Вікісховищі

Географія

Брянське розташоване в північно-західній частині району, у нижній течії річки Альми, на лівому схилі долини, у гирлі маловодої балки Сакав. До Бахчисараю і Сімферополя відстань від села по Альмінській долині приблизно однакова — близько 32 кілометрів, через піднесеність Яшлав Зовнішнього пасма Кримських гір до райцентру — 23 км; залізнична станція Поштова за 15 кілометрів.

Сусіднє село Каштани практично на іншому березі річки, Дорожнє — в 700 метрах вище по долині. До берега моря (село Піщане) близько 18 кілометрів. Висота над рівнем моря 81 м[1].

Історія

Недалеко від села, на правому березі балки Сакав, розташований пізньоскіфський могильник «Заяче», що представляє великий некрополь з різними типами похоронних споруд: ґрунтових могил і склепів в скельних печерах[2].

Кримське ханство

Документальних згадок Кочкар-елі часів Кримського ханства доки не виявлене, з Камерального Опису Криму 1784 року відомо, що село входило в Бакчисарайське каймаканство Бакчесарайського кадилику[3].

Російська імперія

Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області[4]. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[6], Кочкар-елі адміністративно включили до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту.

Східна частина Брянського, колишнє село Балки

У Відомостях про усі селища, у що Сімферопольському повіті. 1805 року в селі записані 15 дворів, у яких проживало 58 кримських татар[7]. На карті 1817 року село вже не позначене[8].

У 1829 року, після волосної реформи, Кочкар-елі приписали до Мангушської волості того ж повіту[9]. На карті 1842 року село позначили умовним знаком «мале село (менше 5 будинків)»[10] — мабуть, скорочення населення пов'язане з неодноразовими еміграціями в XIX столітті кримських татар в Османську Туреччину[11] .

Зростання населення відмічене до 1865 року — в складеному за результатами VIII ревізії «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 р». у Кочкар-елі записані 19 дворів, 98 жителів і мечеть[12], на карті 1865 року — 15 дворів[13].

У опублікованих в Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889р результатах Х ревізії 1887 року в селі проживало 146 жителів в 32 дворах[14] (на карті 1890 року — 30 дворів з кримськотатарським населенням[15]).

Після земської реформи 1890 року[16] село віднесли до Тав-Бадракської волості. Згідно з «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Кочкар-ель, що входило у Біюк-Яшлавське сільську громаду, було 95 жителів, на власній землі, в 16 домогосподарствах[17].

За Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік в селі проживало 105 жителів в 18 дворах[18].

У «Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р». Кочкар-Ель записаний вже як село[19].

За новим адміністративним поділом, згідно з переписом 1926 року, Коджук-елі відносився до Бій-елінської сільради Сімферопольського району[20], населення було 243 жителі, а до початку війни наближалося до трьох сотень. До 1940 року сіло, разом з сільрадою, перепідпорядкували Бахчисарайському району[21].

Після звільнення Криму, по Постанові ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року[22], усі кримські татари були депортовані в Середню Азію, а в спорожнілі будинки завезли переселенців з Орловської і Брянської областей[23].

18 травня 1948 року, Кочкар-Елі перейменували у Брянське[24].

Україна

У серпень 1954 року була ліквідована Брянська сільрада і приєднана до Плодовської сільської ради[25]. На початку 1960-х років до Брянського приєднали сусіднє село Балки[26].

Динаміка чисельності населення
  • 1805 — 58 чол. (всі кримські татари)
  • 1864 — 98 чол.
  • 1887 — 146 чол. (всі кримські татари)
  • 1926 — 243 чол. (всі кримські татари)
  • 1939 — 265 чол.
  • 1989 — 793 чол.
  • 2001 — 902 чол.

Примітки
  1. Погода в селі Брянське
  2. Поселення: топографія, типи і фортифікація поселень. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 28 липня 2011.
  3. Камеральний Опис Криму л. А
  4. Адміністративно-територіальне ділення Криму[недоступне посилання з травня 2019]
  5. Крим 1783–1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії
  6. Крим 1783–1998 рр., стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії
  7. ИТУАК, т.26, стр.86 Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння
  8. «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»[недоступне посилання з червня 2019]
  9. «Відомість про казенні волості Таврійської губернії» від 31 серпня 1829 року
  10. «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Съемка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р.»[недоступне посилання з травня 2019]
  11. Сейдаметов Э. Х. Еміграція кримських татар в XIX–XX вв. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
  12. Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 р.стор. 17.
  13. Захід.gif «Карта Таврійської губернії за рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»[недоступне посилання з червня 2019]
  14. Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889 р.[недоступне посилання з травня 2019]
  15. Карта Криму 1892 р. Азек-Булганак[недоступне посилання з червня 2019]
  16. Веселовський. Історія земства. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 28 липня 2011.
  17. 1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892 рік, стор. 70. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 липня 2011.
  18. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1900 рік. стор. 126. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 28 липня 2011.
  19. Крим 1783–1998 рр., стор. 268
  20. Крим 1783–1998 рр., стор. 348
  21. РРФСР — 1940 р. стор. 388
  22. Постанова № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 28 липня 2011.
  23. 1944.html Про переселення колгоспників в райони Криму[недоступне посилання з травня 2019]
  24. Указ Президії Верховного Совєта РРФСР від 18 травня 1948 року.
  25. Село Плодове[недоступне посилання з червня 2019]
  26. Кримська обл. — 1968 р. стр.115

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.