Александар Теодоров-Балан

Александар Теодоров-Балан (болг. Александър Теодоров-Балан; нар. 27 жовтня 1859, Кубей, Бессарабська область, Російська імперія, нині Болградський район Одеської області, Україна — пом. 12 лютого 1959, Софія) — болгарський лінгвіст і літературознавець, академік, перший ректор Софійського університету.

Александар Теодоров-Балан
болг. Александър Теодоров-Балан
Народився 27 жовтня 1859(1859-10-27)[1]
Кубей, Аккерманський повіт, Бессарабська область, Російська імперія
Помер 12 лютого 1959(1959-02-12)[1] (99 років)
Софія, Народна Республіка Болгарія
Країна  Болгарія
Національність болгари
Діяльність мовознавець, історик, викладач університету, історик літератури
Alma mater Карлів університет, Болградська гімназія імені Г.С. Раковського і Лейпцизький університет
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Посада Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d
Звання honorary doctor of Sofia Universityd
Відомі учні Анастас Іширков
Членство Болгарська академія наук, Bulgarian geographical societyd і Bulgarian Constitutional Clubsd
Брати, сестри Георгій Тодоров, Martin Todorovd, Atanas Teodorovd і Q104706299?
Діти Stanislav Baland, Milko Baland і Vladimir A. Baland
 Александар Теодоров-Балан у Вікісховищі

Біографія

Народився в селі Кубей, яке за три роки до його народження за Паризьким миром 1856 перейшло від Російської імперії Молдавському князівству, а в рік його народження увійшло до складу об'єднаної Румунії.

Навчався філології в Карловому (Прага) і Лейпцизькому університетах. Докторська дисертація, захищена в Празі — «О звуке ь в новоболгарском языке». З 1884 в Софії, працював в Міністерстві народної освіти, викладав історію та діалектологію мови у Вищому педагогічному училищі. У 1888 на базі училища заснований Софійський університет. Теодоров-Балан був обраний в січні 1889 першим ректором університету і ще кілька разів обирався на цей пост. Всього він пропрацював в університеті 70 років.

1907-1910 — секретар Болгарського екзархату. З 1939 — почесний доктор Софійського університету і академік БАН.

Одружений на француженці Жюлі Гресо, яка померла від туберкульозу; син Мілко — професор рентгенології і анатомії, Володимир — льотчик і авіаінженер, молодший син Станіслав, секретар царя Бориса III.

Вибрані твори
  • Паисий Хилендарски. История славянобългарская (1762), Пловдив 1898
  • Софроний Врачански…, С. 1906
  • Кирил и Методий. Жития…, С. 1920
  • Нова българска граматика, С. 1940
  • Борба за съвременен правопис (1921 – 1923 г.), С. 1924
  • Нова българска граматика за всякого, С. 1958
  • Избрани произведения, С. 1987
  • Книга за мене си, С. 1988

Примітки
  1. The Fine Art Archive — 2003.

Джерела
  • Русин Русинов, Теодоров-Балан, Александър Стоянов //КМЕ4, стр. 44 — 47
  • Биографична справка в Университетска библиотека: Библиотека Славика
  • Петър Динеков: Академик Александър Теодоров-Балан и българската литература в Сборник в чест на академик Александър Теодоров-Балан, София, БАН, 1955, стр. 31 — 37, Онлайн версия
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.