Кубей

Сучасна і початкова назва села — Кубей. 14 листопада 1945 року перейменоване на Червоноармійське[1]. 12 травня 2016 року селу повернуто історичну назву Кубей[2].

Село розташоване в долині колись повноводної річки Карасулак, за 18 км на північ від районного центра, м. Болград, та за 220 км на південний захід від Одеси.

Територія сучасного села була заселена ще з давніх часів. Археологами виявлені останки декількох поселень: доби пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.), античного періоду (VI—III ст. до н. е.), перші сторіччя нашої ери, слов'янські періоди Київської Русі. В XVI—XVIII ст. на цьому місці знаходилося напівкочове поселення ногайських татар, відоме під назвою Кубей. Назву підтверджують ногайські катакомби, які розташовані у центрі села[3].

Сучасне поселення з'явилось в історичному центрі болгарського заселення Південної Бессарабії, у кінці XVIII — початку XIX ст. Тоді, на ці землі прийшло багато болгар, гагаузів та албанців, котрі рятувались від утисків з боку Османської імперії.

Буджак швидкими темпами почав заселятись в кінці XVIII — першій половині XIX ст. біженцями із-за Дунаю. Масове переселення болгар та гагаузів, котрі рятувались від турецького рабства, продовжувалось з 1769 по 1854 рік то охоплювало в цілому близько ста років. Наймасштабніші переселення були зв'язані з російсько-турецькими війнами: війни 1768–1774 та 1787–1791 роках дали початок переселенню окремих родин, груп, військових загонів як болгар так і гагаузів, війни 1806–1812 та 1828–1829 років зробили ці переселення дійсно масовими.

Засновники села Кубей поселились на місці поселення ногайських татар, з однойменною назвою. На новій вітчизні болгари і гагаузи отримали від імператорського двору по 60 десятин землі на родину у довічне користування без права купівлі — продажу. Вони звільнювались на 10-річний термін від податків та від обов'язкової військової та цивільної служби. Такі сприятливі умови сприяли швидкому зростанню кількості жителів Кубея: якщо у 1816 році в селі проживало 133 родини — 652 людини, то у 1848 році — вже 1516 людини.

Село Кубей було засновано переселенцями з Болгарії у 1809 році. Основні групи переселенців — болгар і гагаузів прийшли з сіл Дурмуш-Кьой (суч. Лозево, Шуменськой обл.), Ені Махале (суч. Ново село, Слівенської обл.), Косовча (суч. Косово, Шуменської обл) та міста Шумен. Але як адміністративна одиниця, село Кубей було позначено на мапі у 1814 році, саме в той час завелись метричні книги.

За даними 1859 року у болгарській колонії Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1497 осіб (766 чоловічої статі та 731 — жіночої), налічувалось 262 дворових господарств, існували православна церква, поштова станція, прикордонна застава та митниця[4].

Станом на 1886 рік у болгарській колонії, центрі Кубейської волості, мешкало 2567 осіб, налічувалось 496 дворових господарств, існували православна церква, 2 школи, лікарня, поштова станція та 6 лавок, відбувались базари по п'ятницях[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4038 осіб (1985 чоловічої статі та 2053 — жіночої), з яких 4013 — православної віри[6].

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 6701 особа, з яких 3180 чоловіків та 3521 жінка.[7]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 6213 осіб.[8]

З 2018 року в Кубеї кожного літа проводиться етно-фестиваль. Також на території села знаходиться дім-музей «Стара къща». Експонатами музей наповнювали місцеві жителі.[10]

В селі приділяють увагу болгарським традиціям. На День Трифона Зарізана (14 лютого) влаштовують святкову ходу, готують традиційні болгарські страви та смакують вином. Серед господарів обирають найвправнішого та одягають йому на голову корону «Царя Трифона», який робить перший надріз виноградної лози на врожай.[11][12]

У селі з 1961 року працює шахово-шашковий клуб «Темп», який започаткував шкільний вчитель хімії та фізики Василь Буюклі школи с. Червоноармійське (нині Кубей) був створений шаховий гурток. До сих пір ветеран шахів і учні його учнів борються на картатій дошці. На честь 40-річчя клубу у березні 2019 року Кубей прийняв Міжнародний турнір з шахів та шашок (за підтримки Кубейскої сільської ради, Палацу культури та Громадської організації «Центр розвитку Бессарабії»). У змаганнях взяли участь близько 60 чоловік з Болградського району, Ізмаїла та молдавського міста Чадир-Лунга.[13][14]

• Бошков Віталій Михайлович (нар. 10 жовтня 1968) — поет.
• Теодоров-Балан Александар (нар. 27 жовтня 1859 — пом. 12 лютого 1959) — болгарський лінгвіст і літературознавець, академік, перший ректор Софійського університету.
• Фучеджі Дмитро Васильович (нар. 30 жовтня 1956) — екс-заступник начальника Головного управління МВС України в Одеській області, начальник міліції громадської безпеки, відсторонений через підозру у співпраці з терористами під час кривавих подій 2 травня 2014 в Одесі.
• Фучеджі Іван Іванович (нар. 10 вересня 1951 р.) - найбільш досвідчений тренер в українській гандбольної Суперліги. В 2018 році його призначено головним тренером чоловічої збірної України з гандболу. Головний тренер ГК "Донбас" [15] [16]

• Історія міст та сіл України, Том Одеська область, стор. 387—388 (рос.)
• Дерменжи М. М. Червоноармейское (Кубей) Болградского района Одесской области. 180 лет.
• Пригарин А., Тхоржевская, Т. Агафонова, А. Ганчев. Кубей и кубейцы. Одесса, «Маяк», 2002.
• Шабашов А. В., Челак Е. И., Дыханов В. Я. Кубей и кубейцы. Одесса. 1999.
• Кубей — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
• Постанова про перейменування деяких населених пунктів № 4468

• Лукашова С. ГПУ просять перевірити реставрацію пам'ятників Леніну та Калініну // УП, 3 жовтня 2017 Архівовано з першоджерела 3 жовтня 2017.
• У селі Кубей Болградського району демонтовано пам'ятники Леніну та Калініну // Болградська районна державна адміністрація Одеської області, 6 жовтня 2017